Вверх

Добро пожаловать на сайт еврейской общины Днепра

RSS
  • Отношение к евреям в Украине глазами ученого
Постоянно ведущийся мониторинг антисемитских проявлений, который публикуется различными сайтами, в том числе и нашим, разумеется, фиксирует пусть и спорадические, но негативные проявления в украинском социуме, он не претендует на большее, на широкое исследование и осмысление всех процессов, происходящих в обществе, и их изменения в течение продолжительного времени. Это задача ученых и специалистов по этнонациональным проблемам – и мы предлагаем нашим читателям обратить внимание именно на такой научный труд. 
 
В прошлом году ИПиЭНД (Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України) опубликовал научный труд (коллективную монографию) «Розвиток і взаємодія єврейських громад на європейському просторі», в котором, впрочем, говорилось не только об Украине, но украинская проблематика занимала, безусловно, доминирующее место – из девяти статей шесть были непосредственно связаны с Украиной: две из них – «Нові парадигми формування пам’яті про Голокост в Україні. Місце пам’яті про Бабин Яр у загальній мапі» и «Українські академічні студії з історії Голокосту: нові теоретичні тенденції і політичні підтексти» – написал руководитель авторского коллектива, кандидат исторических наук Анатолий Подольский; две («Сучасний хасидизм: трансформація ідеології і практики під впливом чинника протистояння сіонізму» и «Росія і єврейське питання на тимчасово окупованих територіях Сходу України») –  представлены доктором исторических наук Игорем Туровым, и по одной – принадлежат перу пана Петра Охотина из НаУКМА («Єврейський образ і українські політтехнології: проблеми дослідження. Методи і успішні кейси») и ведущего научного сотрудника Музея истории города Киева Виталия Нахмановича («Єврейське питання в Україні: ставлення населення»).
 
Вся монография в целом «рассматривает проблематику развития и взаимодействия еврейских общин на европейском и постсоветском пространстве конца ХХ – начала ХХІ века. В работе представлены исследования, посвященные политическим, социальным и историческим аспектам жизни еврейской общины Украины, в сравнении с общинами других стран Европы на современном этапе», и рассчитана она на широкую аудиторию – не только на политологов, историков, студентов гуманитарных специальностей, но и всех, кто интересуется исследованиями в области украинской иудаики и современной еврейской общественно-политической мысли. Учитывая, что тираж печатного издания ограничен, да и работать (например, брать данные, цитаты или просто копипасить) проще с электронной версией – мы рады предоставить нашим читателям ссылку на монографию в формате PDF.
 
Но наш сайт хочет обратить особое внимание именно на текст Виталия Нахмановича, который базируется на анализе серьезных социологических исследований, данных «группы мониторинга Лихачева», КМИС (Київський міжнародний інститут соціології) и других авторитетных источников. Виталий Нахманович тщательно анализирует их в динамике, показывая процессы в их развитии и многообразии. Его выводы можно назвать «оптимистичными»:
 
«Перше, на що ми маємо звернути увагу, це те, що юдофілія є органічною складовою загального спектра варіантів соціальної дистанції до євреїв, а її рівень коливається синхронно з рівнем цієї дистанції. Натомість, антисемітизм є, очевидно, якимось іншим соціальним феноменом, зокрема, зберігає, практично, один й той самий рівень протягом усього часу спостережень і дуже слабко повязаний з загальними змінами в індексі соціальної дистанції.
 
 
 
По-друге, як юдофілія, так і антисемітизм не є винятковими настановами у ставленні саме до євреїв, а пов’язані із загальним підвищеним рівнем ксенофілії або, навпаки, ксенофобії. При цьому антисеміти, як ксенофоби, хоча й становлять найменшу частку у суспільстві порівняно з ненависниками інших меншинних груп, але є найбільш радикально налаштованими у своєму негативному ставленні до будь-яких обєктів суспільного страху та ненависті. Антисемітизм, фактично, виявляється апогеєм та точкою концентрації усіх видів ксенофобії. Оскільки стосовно інших ксенофобів спостерігається та сама картина синергії різних видів ненависті, складається враження, що різні види ксенофобії від початку живлять одне одного. Нажаль, на сьогодні нам бракуєаналогічних порівняльних даних стосовно різних видів ксенофілії.»
 
Историк и этнополитолог отмечает – «Разом із тим, шанобливе ставлення абсолютної більшості українських націоналістів, узагалі, та антисемітів, зокрема, до вшанування історичної пам’яті про Голокост приводить до втішного висновку щодо відсутності сьогодні в Україні ґрунту для поширення трансцендентного антисемітизму нацистського штибу, коли євреї органічно не сприймаються не лише на рівні фізичного соціуму, а й на рівні духовних цінностей».
 
Узнать, что позволило ученому прийти к этим выводам, читатель сможет, ознакомившись с полным текстом этой работы Виталия Нахмановича, опубликованном на сайте КМИС, по этой ссылке http://www.kiis.com.ua/materials/articles/Evreyske_pitannya.pdf.