Вверх

Добро пожаловать на сайт еврейской общины Днепра

RSS
  • В Днепре прошла конференция «Украино-германской исторической комиссии»
Пятая ежегодная конференция «Украино-германской исторической комиссии» состоялась в Днепре, на базе центра «Менора», и соорганизаторами ее проведения выступили Украинский институт изучения Холокоста «Ткума» и музей «Память еврейского народа и Холокост в Украине».

Нынешнее заседание комиссии посвящено теме исторической памяти о Второй Мировой войне в Украине и Германии и наиболее важными вопросами, которые требуют особого обсуждения в рамках данной темы, члены комиссии сочли таковые:
- Формування та реформування спогадів про Другу світову війну;
- Спогади в публічному просторі: музеї та громадські місця;
- Наслідки Голокосту: пам’ятаючи виконавців і рятівників;
- Вплив церкви на формування спогадів про Другу світову війну;
- Фрагментовані спогади про війну – групові відмінності;
- Індивідуальні виміри спогадів про війну: конкретні приклади;
- Спогади про опір, спогади про колаборацію.

На эти темы были прочитаны доклады, были представлены монографии. Сайт института «Ткума» сообщил подробности первого дня работы комиссии: «Робота конференції розпочалася із пленарного засідання. Вітальні слова на відкритті заходу пролунали з вуст видатних істориків, проф. Ярослава Грицака (Львів) та проф. Мартіна Шульце Весселя (Мюнхен). Під час роботи першої секції «Формування та реформування спогадів про Другу світову війну» із доповідями виступили Надія Гончаренко («Зміни в наративах про війну в і поза українськими підручниками історії: від «Велика Вітчизняна Війна» до «Український вимір Другої світової війни»»), д-р Олександр Гриценко («“Декомунізовано”. Офіційний дискурс Другої світової війни в Україні. Основні мотиви, ключові повідомлення, способи отримання»).

Не менш цікаві доповіді звучали на секції «Спогади в публічному просторі: музеї та громадські місця». Своїми науковими напрацюваннями з учасниками конференції та слухачами поділилися Енн Хассельманн («Музейники як творці пам’яті), Дар’я Козлова («Альтернативні історичні наративи про Другу світову війну в українських музеях і спогадах після 1991 року»), д-р Петро Долганов («Альтернативні наративи: пам’ять про Другу світову війну в меморіальному просторі міста Рівне»).

Окрема секція – «Наслідки Голокосту: пам’ятаючи виконавців і рятівників» – була присвячена Праведникам народів світу та іншим рятівникам. Із доповідями виступили д-р Ігор Щупак (« Спогади і документи про рятування євреїв України під час Голокосту. Між міфами і фактами»), д-р Катерина Будзь («Голокост у Східній Галичині (1941–1944 рр.). Рятувальні ініціативи Греко-католицької церкви, розповіді євреїв, що вижили»), д-р Альберт Венгер (« Втомлені усною... Оповіді останніх Праведників народів світу м. Києва: конструкції та контексти»).

Вплив церкви на формування спогадів про Другу світову війну обговорювали Антон Щелкунов («Релігійне відродження у 1941–1943 роках на окупованих територіях в колективній та сімейній пам’яті церкви християн віри євангельської» та Юлія Юрчук («Спогади церкви про війну: участь релігійних діячів у формуванні пам’яті про Другу світову війну в Україні після 1991 року»)».

Со своей стороны, мы считаем важным отметить доклад Владислава Гриневича «Шок від пакту»: радянсько-німецькі домовленості у дзеркалі суспільної думки в Україні», основанный на его только что вышедшей в свет книге «Червоний імперіалізм. Друга світова війна і громадська думка в Україні, 1939–1941», текст которого, в связи с болезнью профессора Гриневича, был прочитан доктором Игорем Щупаком.

В ближайшее время мы ожидаем, что Игорь Щупак опубликует свое видение итогов этой Пятой конференции «Украино-германской исторической комиссии», за исключением, конечно, тех моментов, которые не предназначены для открытого доступа. Когда (и если) в интернете появятся видеозаписи пленарных заседаний этой конференции, мы также будем рады сообщить об этом своим читателям.