Шаббат – це одне з найважливіших і найсвященніших свят в іудаїзмі, що розпочинається із заходом сонця в п’ятницю і триває до настання темряви в суботу. Воно є днем відпочинку і духовного відновлення, встановленим відповідно до заповіді Тори: “Шість днів працюй, а на сьомий відпочивай” (Вихід 20:8-11). Шаббат символізує завершення творіння світу і слугує нагадуванням про важливість спокою, духовності та зв’язку з Богом.
Основні аспекти Шаббату:
- – Робота і відпочинок: у Шаббат заборонено виконувати роботу, яка є частиною повсякденної діяльності, зокрема діє заборона на увімкнення/вимкнення електрики, водіння автомобіля, а також інші види праці, як-от написання, будівництво тощо. Натомість цей час призначений для молитви, відпочинку та спілкування з родиною.
- – Обмеження: заборонено виконувати 39 типів робіт, які пов’язані з процесом творення (наприклад, сільське господарство, будівництво, виробництво). Це включає такі дії, як приготування їжі, запалювання вогню тощо.
- – Кідуш і Трапеза: увечері в п’ятницю сім’я збирається за столом для проведення кідуша – благословення над вином, яке символізує святість дня. Це супроводжується святковою вечерею. Також традиційно робляться благословення і молитви, особливо перед прийомом їжі в Шаббат.
- – Тора і молитви: Шаббат включає особливі молитви в синагогах, такі як Шахарит, Мінха і Маарів. У Шаббат також читають тижневі розділи з Тори, включно з додатковими молитвами і піснями, як-от Ешет Хаїль – пісня, що вихваляє жінку як основу дому.
- – Святкова їжа: У Шаббат заведено подавати спеціальні страви, як-от хала (хліб, який часто заплітають), м’ясо та риба, а також інші традиційні страви єврейської кухні. Звичай розділити хліб перед їжею – це важлива частина шаббатного застілля.
- – Шаббат як день освячення: Він являє собою не тільки фізичний відпочинок, а й духовну практику, коли євреї зосереджуються на молитвах і роздумах про зв’язок із Богом, вивчення Тори і зміцнення сімейних уз.
Значення Шаббату
Шаббат є часом, що виділяється зі звичайної рутини тижня і дає змогу людині зосередитися на духовних цінностях, відпочинку та зміцненні зв’язків із сім’єю. Це час для поклоніння та подяки Богу за створення світу та за його турботу.
