День “Хевра Кадиша” заведено відзначати в єврейських громадах сьогодні, 7 Адара. “Хевра Кадиша”, або “Святе братство”, – це спеціальна єврейська общинна структура, яка відповідає за поховання померлих членів громади. У Дніпрі службу “Хевра Кадиша” очолює рабин Шмуель Лівшиц.
Чому саме 7 адара? Є думка, що заведено святкувати й вітати служителів “Хевра Кадиша” саме в день смерті Моше-рабейну, бо він помер і був похований Вс-Вишнім. І це був єдиний випадок, коли єврей помер, його поховали за всіма правилами, а “Хевра Кадиша” при цьому відпочивала. Ось цей день і вважається неофіційним святом цієї служби.
Одну з найбільших заповідей – “Хесед Шель Емет”, тобто істинне милосердя, виконують служителі “Хевра Кадиша” для тих, хто залишив цей матеріальний світ. Вони виконують поховання в повній відповідності з єврейськими традиціями, і це милосердя істинне, оскільки від небіжчика нічого не чекають натомість, ніякої подяки. Завжди і скрізь цим займалися найбільш шановані люди. Добробут працівника “Хевра Кадиша” не залежить від поховання, і поховання не є основним джерелом доходу, щоб не було того, що один єврей чекає на смерть іншого єврея, щоб не порушувати заповіді.
Взагалі в різних громадах існують найрізноманітніші звичаї, пов’язані з “Хевра Кадиша”. Вони різняться залежно від історичного періоду та країни. А ви знали, що серед найпоширеніших звичаїв згадуються такі: служителі “Хевра Кадиша” слідкують за тим, щоб кожному померлому було визначено місце поховання за заслугами його (відповідно до способу життя, який він вів), і ніхто, окрім правління, не може обирати місце для поховання? А ще на них лежить відповідальність за те, щоб відомий праведник не був похований поруч із відомим нечестивцем, і щоб не ховали поруч людей, які за життя були ворогами.
Однак точно права та обов’язки “Хевра Кадиша” в кожній громаді визначаються спеціальним письмовим статутом, зразок якого наведено в книзі “Хесед Шель Емет”.
Єврейська громада Дніпра і наш сайт вітає всіх працівників дніпровської “Хевра Кадиша” та її керівника рабина Шмуеля Лівшиця і бажає їм якнайменше працювати, щоб євреї міста жили довго, у здоров’ї та благополуччі.
