Сьогодні розпочався місяць Адар, останній із місяців єврейського календаря (але не останній місяць року), бо лічбу місяців Тора веде, починаючи з Нісана – місяця виходу з Єгипту, а зміна календарного року відбувається 1 числа місяця Тишрей, у день річниці створення першої людини.
Рош Ходеш (новомісяччя) Адара святкується два дні, оскільки місяць Шват, що передує йому, завжди триває 30 днів. Адар – єдиний місяць, який подвоюється у високосний рік, коли додається ще один, другий Адар. Проте, це завжди один і той самий місяць – і перший, і другий Адар є тим самим дванадцятим місяцем року (новомісяччя другого, додаткового Адара теж триває два дні, оскільки в такому разі перший Адар складається з 30 днів).
Однак, у звичайному, невисокосному (такому як зараз), році місяць Адар неповний – він складається з 29 днів. (Адар, що безпосередньо передує місяцю Нісан, завжди складається з 29 днів, а ось якщо в році два Адари, то перший буде в тридцять днів, а другий в двадцять дев’ять).
Адар вважається найблагополучнішим, найвдалішим і найсприятливішим місяцем, коли навіть явні нещастя і неприємності перетворюються на благо і обертаються удачею. В Адарі все перевертається, підкреслював Любавицький Ребе, і перевертається на краще.
Найяскравіше це проявилося за часів Мордехая та Естер і чудесної перемоги єврейського народу над лиходіями, яких очолював Аман. Однак слід пам’ятати, що вдалими визнано не тільки дні Пурима, а й увесь місяць, названий таким, що “примножує веселощі”.
Мудреці пов’язують це із зодіакальним сузір’ям Адара – Рибами (на івриті – дагім). Так, вказується: “як риби, які сильні, спритні і добре почуваються у воді – світі, в якому вони живуть, Ізраїль сильний і добре почувається у світі Тори, води якої піднімаються в цей місяць”. Таким чином, Тора приносить їм удачу. Жоден ворог не може завдати шкоди народові Ізраїлю, якщо в ньому не ослабне прагнення до Тори, як це сталося під час першої війни з Амалеком або в історії Мордехая і Естер, коли зайшло сузір’я, що протегує Ізраїлю, і над ним нависла загроза знищення. Бо щойно Ізраїль зміцнює свій зв’язок із Торою, Вс-Вишній негайно руйнує задуми ворогів і сузір’я, що протегує Ізраїлю, високо піднімається на небосхилі.
Ось чого вчить нас Барайта (Брахот, 61): “Одного разу ворожа Ізраїлю чужоземна (римська) влада заборонила євреям вивчати Тору. Папос бен Єгуда подорожував тоді по Ерец Ісраель і виявив, що рабі Аківа збирає всюди великі групи учнів і публічно викладає Тору. Він звернувся до нього: “Аківа! Ти не боїшся римської влади?” Той відповів: “Я розповім тобі притчу, яка пояснить тобі наше становище. Якось раз лисиця прогулювалася берегом річки. Побачивши риб, які збиралися то в одному, то в іншому місці, вона запитала:
– Від чого ви тікаєте?
Риби відповіли:
– Ми рятуємося від сіток, які розставляють люди.
Тоді лисиця сказала:
– Можливо, ви хочете перебратися на сушу, під мій захист, і укласти зі мною такий самий союз, який уклали ваші батьки з моїми?
На це риби сказали:
– Ти – зовсім не те, що про тебе говорять. Кажуть, що лисиця розумніша за всіх інших звірів, але ти просто дурна! Якщо у своєму рідному середовищі ми відчуваємо такий страх, то хіба в середовищі, яке й саме по собі обіцяє нам загибель, нам не буде ще гірше?
Так і ми. Зараз ми сидимо і вивчаємо Тору, про яку сказано: “Вона – твоє життя і твоє довголіття”, і перебуваємо в такому сумному становищі. Наскільки ж гірше буде, якщо ми відмовимося від неї!”.
Джерело сили і радості Ізраїлю – у водах Тори, що піднімаються. Місяць Адар, створений для радості, приносить її тільки на хвилях Тори. Просто дні Адара підходять більше, ніж будь-які інші дні в році, для того, щоб прийняти тягар Тори з доброї волі, з любов’ю і радістю!”.
Місяць Адар наповнений цікавими подіями в єврейській історії, про які можна прочитати на спеціалізованих сайтах.