Пурім – це особливий час у єврейському календарі, коли вся громада занурюється в атмосферу радості та єднання. Це свято, що символізує тріумф справедливості над злом, нагадує нам про силу віри, відвагу та важливість підтримки один одного.
Як відзначали Пурім цього року в Освітньо-Ресурсному Центрі (ОРЦ), нам розповіла методист Центру Олена Овчаренко.
«Прихід весни в юдаїзмі відзначений святкуванням Пуріму – найбільш веселого з єврейських свят. З ним пов’язано чимало традицій та обрядів. Звичайно, насамперед це читання Сувою Естер, легендарного тексту про неймовірну історію, яка сталася понад 2,5 тисячі років тому в Сузах (Шушані), древній столиці Ірану. Про прекрасну єврейку Естер, якій випала доля стати царицею Персії та рятівницею свого народу, що у той час жив у перській діаспорі. Про те, як було кинуто жереб, і негідник Аман, що задумував лиходійство, сам став жертвою своїх інтриг. Як гідність і благочестя були винагороджені, а справедливість перемогла. Про те, як триденна молитва Естер і всіх євреїв Персії про спасіння змінилися на радість і тріумфування. Так Пурім став острівцем веселощів у морі випробувань і страждань єврейського народу – як глибокий видих людини після смертельної небезпеки.
Про все це розповіла дітям і батькам на тематичному занятті координатор освітніх програм ОРЦ Вікторія Пінькас. А також про те, що пуримська трапеза відзначається з таким розмахом, щоб не відрізняти слова «проклятий Аман» від слів «благословенний Мордехай». Про заповідь мішлоах манот, «посилання страв», а також про трикутні пиріжки з начинкою з маку під назвою «вуха Амана» – їх пекли тільки до цього свята. Про театралізовані дійства – пуримшпилі та карнавали, що стали невід’ємною традицією Пуріма, як маски та перевдягання – їх обов’язковим атрибутом.
Тематичне заняття було комбінованим: психолог та арт-терапевт Вікторія Потебенько запропонувала дітям за допомогою батьків виготовити фігурку клоуна – карнавальний образ-символ Пуріму. Після заняття дітям вручили подарунки – мішлоах манот від Федерації єврейських громад України. А потім запросили до солодкого столу, на якому головним частуванням були солодкі макові гоменташі – «вуха Амана».
