У цей особливий період, кульмінацією якого є день жалоби 9 ава – день руйнування Єрусалимського Храму – євреї всього світу приділяють особливу увагу темам, пов’язаним із Бейт-Амікдаш. Вивчення законів, описів і змісту Храму в цей скорботний час – це не просто траурне згадування минулого, а важливий крок на шляху до його майбутнього відновлення.
У Мідраш Танхума сказано, що вивчення устрою Храму прирівнюється до його будівництва. Ребе підкреслював, що особливо в ці дні перед 9 ава важливо не лише оплакувати зруйноване, але й «жити» майбутнім відбудовою – зміцнюючи віру, надію та знання про Храм і його служіння.
У цьому дусі наш сайт представляє серію текстів, які варто вивчати в ці дні. Вони містять як базову історичну інформацію, так і докладний опис Храмової гори, устрою самого Храму, а також його духовної сутності й значення для кожного єврея.
Єрусалимський Храм
Священний Храм (Бейт-Амікдаш) був грандіозною спорудою, центром юдаїзму, його найсвятішим місцем. Він стояв на вершині гори Морія в Єрусалимі. Наші предки приходили туди тричі на рік, щоб принести жертви та постати перед Б-гом.
Перший Бейт-Амікдаш був збудований царем Шломо у 833 році до н.е. та зруйнований вавилонянами у 423 році до н.е. Другий Бейт-Амікдаш завершили у 349 році до н.е. євреї, які повернулися з перського вигнання; його перебудував цар Ірод у 19 році до н.е., а остаточно зруйнували римляни у 69 році н.е., після чого розпочалося нинішнє вигнання (галут).
Майже 2000 років у Єрусалимі не було Святого Храму. Проте аксіомою єврейської віри є те, що Храм знову буде відбудовано в Єрусалимі.
Ар-ГаБаїт – Храмова гора
За часів царя Шломо розміри Храмової гори складали 500 на 500 ліктів. На її території було п’ять входів: подвійні ворота Хулди на південному боці, ворота Кіфонус на заході, ворота Таді на півночі та ворота Шушан на сході. (Цар Ірод, розширивши площу Храмової гори, додав ще троє воріт на західній стороні.)
Головною частиною Храмової гори був центральний двір, у якому знаходилася будівля Храму. На решті площі Храмової гори розміщувалися різноманітні приміщення та споруди, серед яких: Будинок Навчання, де викладали й обговорювали Талмудичний закон; зал для молодших чиновників Храму; зброярня на випадок ворожого нападу; приміщення з інструментами для ремонтних робіт; а також місце для трубача – шофар (баранячий ріг) звучав з даху цієї будівлі перед настанням суботи, аби люди знали, коли їм слід припинити роботу.
