У дні, що передують 9 ава – дню трауру за зруйнованим Храмом, – євреї в усьому світі приділяють особливу увагу вивченню законів, пов’язаних із Бейт-Амікдаш. Це не лише спогад про минуле, а й крок до майбутнього відновлення Храму.
Наш сайт продовжує серію матеріалів для вивчення у ці дні – про історію, будову й духовну суть Храму.

Улам – Вхідний зал
Цей вхідний зал, що вів до внутрішнього святилища, називався Улам. Більшість коментаторів описують його як такий, що мав 100 ліктів завдовжки з півночі на південь, 100 ліктів заввишки і 11 ліктів завширшки зі сходу на захід.
Це було одноповерхове приміщення. Всередині від стелі до підлоги звисали ланцюги – так молоді коани (священнослужителі) могли підійматися по них, щоб оглядати стіни та вікна для ремонту.
Кедрові балки з’єднували передню та задню стіни й служили підпорами, щоб високі стіни не впали.
Дверний проріз
Дверний проріз був завтовшки 6 ліктів і мав чотири двері. Двері були зроблені з дерева маслини, вкритого золотом. На золоті були вирізьблені зображення ангелів, пальм і квітів. Передні стіни Гейхалю та дверні косяки також були завтовшки 6 ліктів.
Дві двері були встановлені спереду дверного отвору, ще дві – зсередини. Передні двері відкривались усередину й складалися вздовж внутрішньої стіни прорізу. Задні двері також відкривались усередину й складалися до стіни. (Рабі Єгуда має іншу думку щодо дверей.)
Перед дверима висіла завіса, яку можна було піднімати та опускати. Коли Первосвященик перебував у Кодеші, завісу опускали, щоб забезпечити йому приватність.
Кімнати ножів
На північному та південному кінцях Уламу були дві кімнати, що називались Бейт ха-Халіфот – «Кімната ножів». Тут у стінних шафах зберігалися ножі для жертвоприношень. Тупі або пошкоджені ножі зберігали у південній кімнаті, де їх точили або ремонтували. Ножі, придатні до використання, зберігались у північній кімнаті.
Малі ворота
У південно-західному та північно-західному кутах Уламу були двері заввишки 8 ліктів. Оскільки всі жертвоприношення мали відбуватися навпроти «дверей Гейхалю», як сказано в Торі, – ці двері були побудовані так, щоб будь-яке жертвоприношення в Азарі вважалося таким, що зроблене навпроти дверей.
Великий дверний проріз
Проріз у залу мав 20 ліктів завширшки і 40 ліктів заввишки – це був найбільший дверний отвір у Храмі.
Над прорізом були розміщені п’ять масивних балок з червоного дерева, вбудованих у фасад будівлі (Мідот 3:7). Кожна з них мала декоративну різьбу. Нижня балка була прямо над дверима і мала довжину 22 лікті, виступаючи за проріз на 1 лікоть з обох боків.
Так само були розміщені й інші балки, поступово довшаючи до п’ятої, що сягала 30 ліктів. Між балками виступали з фасаду ряди каменів, які ще більше прикрашали вхід.
У великому прорізі не було дверей – натомість висіла завіса з найтоншого льону з золотими китицями та вишитими квітами. (Двері, зображені на ілюстрації, ведуть до Гейхалю.)
Яхін і Боаз
По обидва боки входу стояли дві великі мідні колони. Кожна мала 18 ліктів заввишки, 12 ліктів в обхваті, ⅔ ліктя товщини. Вгорі була капітель заввишки 5 ліктів із вирізьбленими квітами та ліліями.
Права колона називалась Яхін, що символізує вічність царства Давида («Яхін» на івриті – «зміцнить»). Ліва називалась Боаз – на честь судді Боаза, предка Давида.