Сьогодні ввечері, 9 Кіслева, настає 252-річниця з дня народження та 198-річниця дня відходу з життя Другого Ребе ХаБаДу, рабі Дов-Бера, якого також називали Міттелер Ребе, «Середній Ребе». У неділю, 10 Кіслева, відзначатиметься 199-річниця його Звільнення з царської в’язниці. Чудеса та знамення супроводжували його все життя.
У його батька, рабі Шнеура-Залмана з Ляд, засновника руху ХаБаД, відомого як Алтер Ребе, та його дружини ребецн Стерни чотирнадцять років не було синів, про що вони дуже сумували. Напередодні свого відходу з цього світу великий праведник і розповсюджувач вчення хасідизму Межиріцький Магід, учень і продовжувач справи Баал Шем Това, покликав до себе Алтер Ребе й, повідомивши, що незабаром у того народиться син, наказав назвати його своїм іменем. Через рік у Алтер Ребе народився хлопчик, який отримав ім’я Дов-Бер.
Саме Міттелер Ребе належало заснувати столицю ХаБаДу в Любавичах. Хоча після відходу з життя Алтер Ребе рабі Дов-Бер деякий час жив у Кременчуці. Потім, ніби поступаючись наполегливості білоруських хасідів, він вирушив до Любавичів, і на місці пожежі, де раніше стояв будинок, в якому навчався Алтер Ребе у Іссахар-Дова, він заснував свою резиденцію і благословив місто як столицю хасідизму та місце проживання керівників ХаБаДу.
Ребе Раяц так пояснив причину, через яку такий непоказний штетл, як Любавичі, отримав статус столиці: «Любавичі недарма були призначені для того, щоб зайняти настільки значне місце в житті прихованих праведників, а пізніше в житті рабеїм і хасідів ХаБаДу. Для людей одухотворених Любавичі, через свого особливого географічного положення, були місцем у особливій мірі придатним для того, щоб відокремитися від зовнішнього світу і повністю присвятити себе Торі та Служінню Вс-вишньому, або для початку нового життя, заснованого на традиційному чистому фундаменті Тори». Більше століття з того дня Любавичі були резиденцією чотирьох поколінь керівників ХаБаДу, а сам рух отримав назву Любавицького, і так само став називатися глава ХаБаДу.
Міттелер Ребе заснував спеціальний комітет, який займався відновленням єврейських громад Білорусі, що постраждали від війни 1812 року; домігся від царського уряду виділення земельних ділянок у Херсонській губернії і заснував на них єврейські сільськогосподарські поселення, у тому числі й знамениту колонію «Нагар Тов» на річці Добра (нині селище міського типу Березнегувате в Миколаївській області) та багато інших.
Міттелер Ребе заснував і перше Любавицьке поселення в Ерец Ісраель, у місті Хевроні. Ребе багато подорожував, відвідуючи навіть віддалені єврейські містечка, проводячи активний збір коштів для нужденних євреїв у Святій Землі. Саме ця допомога, що направлялася в Ерец Ісраель, послужила формальним приводом для арешту Ребе царською владою. Його звинуватили в тому, що він переказує гроші ворогу Росії – Османській імперії, яка в той час формально володіла Ерец Ісраель. Донощики навіть підробили лист Ребе, і на підставі цього він був ув’язнений. Однак Міттелер Ребе розбив всі звинувачення, довівши їх повну неспроможність, і був звільнений 10 Кіслева 1826 року, наступного дня після свого 53-річчя.
Ребе передбачив, що наступний, 5588 рік, буде роком великих гонінь і недобрих рішень для євреїв. Так, наприклад, було оголошено про указ «Про кантоністів», рекрутському наборі єврейських дітей до царської армії з метою відірвати їх від юдаїзму, та про інші антиєврейські постанови уряду. На Новий рік і Йом Кіпур у 5588 році Міттелер Ребе вирушив до Гадяча, щоб помолитися біля оелю свого батька Алтер Ребе. Його супроводжували тисячі хасідів, і Міттелер Ребе сказав їм: «Домігся я від свого батька, щоб він звільнив мене від посади Ребе». Хасіди вирішили, що він збирається їхати до Ерец Ісраель, і заворушилися, що він залишає їх, наче худобу без пастуха. Відповів їм Міттелер Ребе: «Зять мій, рабі Менахем-Мендел – знаходиться з вами, і він буде вам вірним пастухом».
Відразу після свят місяця Тішрей Ребе важко захворів. Почавши шлях з Гадяча до Любавичів, він доїхав лише до містечка Ніжин, де прогресувальна хвороба прикувала його до ліжка. Найбільші лікарі не змогли полегшити його страждання, але Ребе закликав хасідів не відчаюватися і бути радісними, бо світ перебуває в біді, а радість пом’якшує суд. У свій 54-й день народження Ребе неодноразово втрачав свідомість, і ввечері, наказавши одягнути себе у все біле, він став говорити хасідам, пояснюючи їм вірш «За Всевишнім ідіть». Перед ранковою зорею він завершив свою промову словами: «Бо з Тобою джерело життя, від життя самого життя», і, вимовивши їх, Міттелер Ребе покинув матеріальний світ.
Його зять, Цемах-Цедек, сказав: «Такої відходу зі світу не знаходимо ми з дня відходу зі світу Рашбі, що пішов у середині виголошення Тори». Того ж дня він був похований у місті Ніжин, і перша річниця його звільнення – 10 Кіслева, яку хасіди готувалися відзначати з великою радістю, стала днем важкого трауру для всього єврейського народу.
На фото – оель Міттелер Ребе в місті Ніжин, Чернігівської області.
