Єврейська громада Дніпра та наш сайт закликають усіх молитися за повне та остаточне одужання Михоеля Моше, сина Малкі.
Ми закликаємо всіх прочитати за його одужання 20 і 9 псалми з книги «Тегілім», особливо сьогодні вранці, коли його чекає складна операція, а також, у найближчі дні читання Тори, у синагогах тих країн та міст, де ви знаходитесь, попросити прочитати «Мі Шеберах» за одужання Михоель Моше бат Малка.
Хай пошле Вс-вишній для Михоеля Моше бат Малка якнайшвидше і повне одужання.
20.
Переклад
(1) Керівникові хору. Псалом Давида.
(2) Елохім почує тебе в день недолі; ім’я Елохім Якова заступить Тебе!
(3) Він пошле тобі поміч із святині і з Сіону підкріпить тебе!
(4) Він спом’яне всі жертви твої і дари твої — всепалення твоє прийме!
(5) Елохім дасть тобі по серцю твоєму; наміри твої здійснить!
(6) Звеселімося ж спасінням і піднесімо прапор в ім’я Елохім нашого. Елохім задовольнить усі прохання твої!
(7) Тепер я знаю, що Елохім спасає народ свій, з святих небес Своїх відповідає йому могутністю спасаючої правиці Своєї!
(8) Безбожні хваляться колісницями та зброєю своєю, а ми хвалимося іменем Барух Елохім нашого.
(9) Вони хитаються й падають, а ми стоїмо твердо!
(10) Елохім, спаси! Нехай почує нас Елохім, коли б ми не зверталися [до Тебе].
Текст івритом
א לַמְנַצֵּ֗חַ מִזְמ֥וֹר לְדָוִֽד׃
ב יַֽעַנְךָ֣ יְ֭הוָה בְּי֣וֹם צָרָ֑ה יְ֝שַׂגֶּבְךָ֗ שֵׁ֤ם ׀ אֱלֹהֵ֬י יַעֲקֹֽב׃
ג יִשְׁלַֽח־עֶזְרְךָ֥ מִקֹּ֑דֶשׁ וּ֝מִצִּיּ֗וֹן יִסְעָדֶֽךָּ׃
ד יִזְכֹּ֥ר כָּל־מִנְחֹתֶ֑ךָ וְעוֹלָתְךָ֖ יְדַשְּׁנֶ֣ה סֶֽלָה׃
ה יִֽתֶּן־לְךָ֥ כִלְבָבֶ֑ךָ וְֽכָל־עֲצָתְךָ֥ יְמַלֵּֽא׃
ו נְרַנְּנָ֤ה ׀ בִּ֘ישׁ֤וּעָתֶ֗ךָ וּבְשֵֽׁם־אֱלֹהֵ֥ינוּ נִדְגֹּ֑ל יְמַלֵּ֥א יְ֝הוָ֗ה כָּל־מִשְׁאֲלוֹתֶֽיךָ׃
ז עַתָּ֤ה יָדַ֗עְתִּי כִּ֤י הוֹשִׁ֥יעַ ׀ יְהוָ֗ה מְשִׁ֫יח֥וֹ יַ֭עֲנֵהוּ מִשְּׁמֵ֣י קָדְשׁ֑וֹ בִּ֝גְבֻר֗וֹת יֵ֣שַׁע יְמִינֽוֹ׃
ח אֵ֣לֶּה בָ֭רֶכֶב וְאֵ֣לֶּה בַסּוּסִ֑ים וַאֲנַ֓חְנוּ ׀ בְּשֵׁם־יְהוָ֖ה אֱלֹהֵ֣ינוּ נַזְכִּֽיר׃
ט הֵ֭מָּה כָּרְע֣וּ וְנָפָ֑לוּ וַאֲנַ֥חְנוּ קַּ֝֗מְנוּ וַנִּתְעוֹדָֽד׃
י יְהוָ֥ה הוֹשִׁ֑יעָה הַ֝מֶּ֗לֶךְ יַעֲנֵ֥נוּ בְיוֹם־קָרְאֵֽנוּ׃
9.
Переклад
(1) Керівникові хору. На мелодію «Мут лаббен». Псалом Давида.
(2) Славитиму тебе, о Елохім, усім моїм серцем, розповім про всі чуда Твої!
(3) Я буду радіти й тішитися Тобою, оспівуватиму ім’я Твоє, Вс-вишній!
(4) Бо вороги мої назад повернулись, спіткнулися, зникли з-перед лиця Твого.
(5) Бо Ти вирішив мій суд і мою справу, возсівши на престолі [як] Суддя справедливий!
(6) Докорив Ти народам, знищив нечестивців, їхнє ім’я стер ти навік-віки!
(7) У ворога не стало зброї, міста поруйнував Ти і загинула пам’ять їх із ними!
(8) А Елохім повік перебуває, Він свій престол поставив для суду.
(9) І правдою судитиме всесвіт, і народи розсудить справедливо.
(10) Пригнобленому Елохім буде захистом, і пристановищем у часи скрутні.
(11)І уповатиме на Тебе той, хто знає Твоє ім’я, бо Ти, о Елохім, не покидаєш тих, що Тебе шукають, Барух га-Шем!
(12) Співайте Елохім, що сидить на Сіоні; між народами оповідайте про діла Його!
(13) Бо він карає за пролиту кров, пам’ятає її і не забуває він крику вбогих.
(14) “Помилуй мене, Елохім; зглянься над лихом, що завдають мені мої ненависники, Ти, що мене рятуєш від брам смерти!
(15) Щоб я оповістив усю Твою славу в брамі доньки Сіону і тішився спасінням Твоїм!”.
(16) “Народи провалились в яму, що самі зробили; у сіті, що порозставляли, заплуталась нога їхня!
(17) Пізнали Елохім по суду Його, що звершив Він! У творі рук своїх заплутався невіруючий!” – така думка вічна!
(18) Нехай невіруючи зійдуть у невідомість, бо це усі ті народи, що забули Елохім!
(19) Бо не навіки буде забутий бідний, не пропаде навік надія вбогих!
(20) Встань, о, Барух; щоб не подолав смертний, нехай народи на суд перед Тобою стануть!
(21) Нажени, Елохім, страх на них, щоб народи знали, що вони — люди!
Текст івритом
א לַ֭מְנַצֵּחַ עַלְמ֥וּת לַבֵּ֗ן מִזְמ֥וֹר לְדָוִֽד׃
ב אוֹדֶ֣ה יְ֭הוָה בְּכָל־לִבִּ֑י אֲ֝סַפְּרָ֗ה כָּל־נִפְלְאוֹתֶֽיךָ׃
ג אֶשְׂמְחָ֣ה וְאֶעֶלְצָ֣ה בָ֑ךְ אֲזַמְּרָ֖ה שִׁמְךָ֣ עֶלְיֽוֹן׃
ד בְּשׁוּב־אוֹיְבַ֥י אָח֑וֹר יִכָּשְׁל֥וּ וְ֝יֹאבְד֗וּ מִפָּנֶֽיךָ׃
ה כִּֽי־עָ֭שִׂיתָ מִשְׁפָּטִ֣י וְדִינִ֑י יָשַׁ֥בְתָּ לְ֝כִסֵּ֗א שׁוֹפֵ֥ט צֶֽדֶק׃
ו גָּעַ֣רְתָּ ג֭וֹיִם אִבַּ֣דְתָּ רָשָׁ֑ע שְׁמָ֥ם מָ֝חִ֗יתָ לְעוֹלָ֥ם וָעֶֽד׃
ז הָֽאוֹיֵ֨ב ׀ תַּ֥מּוּ חֳרָב֗וֹת לָ֫נֶ֥צַח וְעָרִ֥ים נָתַ֑שְׁתָּ אָבַ֖ד זִכְרָ֣ם הֵֽמָּה׃ ח וַֽ֭יהוָה לְעוֹלָ֣ם יֵשֵׁ֑ב כּוֹנֵ֖ן לַמִּשְׁפָּ֣ט כִּסְאֽוֹ׃
ט וְה֗וּא יִשְׁפֹּֽט־תֵּבֵ֥ל בְּצֶ֑דֶק יָדִ֥ין לְ֝אֻמִּ֗ים בְּמֵישָׁרִֽים׃
י וִ֘יהִ֤י יְהוָ֣ה מִשְׂגָּ֣ב לַדָּ֑ךְ מִ֝שְׂגָּ֗ב לְעִתּ֥וֹת בַּצָּרָֽה׃
יא וְיִבְטְח֣וּ בְ֭ךָ יוֹדְעֵ֣י שְׁמֶ֑ךָ כִּ֤י לֹֽא־עָזַ֖בְתָּ דֹרְשֶׁ֣יךָ יְהוָֽה׃
יב זַמְּר֗וּ לַ֭יהוָה יֹשֵׁ֣ב צִיּ֑וֹן הַגִּ֥ידוּ בָ֝עַמִּ֗ים עֲלִֽילוֹתָֽיו׃
יג כִּֽי־דֹרֵ֣שׁ דָּ֭מִים אוֹתָ֣ם זָכָ֑ר לֹֽא־שָׁ֝כַ֗ח צַעֲקַ֥ת עניים [עֲנָוִֽים׃]
יד חָֽנְנֵ֬נִי יְהוָ֗ה רְאֵ֣ה עָ֭נְיִי מִשֹּׂנְאָ֑י מְ֝רוֹמְמִ֗י מִשַּׁ֥עֲרֵי מָֽוֶת׃
טו לְמַ֥עַן אֲסַפְּרָ֗ה כָּֽל־תְּהִלָּ֫תֶ֥יךָ בְּשַֽׁעֲרֵ֥י בַת־צִיּ֑וֹן אָ֝גִ֗ילָה בִּישׁוּעָתֶֽךָ׃
טז טָבְע֣וּ ג֭וֹיִם בְּשַׁ֣חַת עָשׂ֑וּ בְּרֶֽשֶׁת־ז֥וּ טָ֝מָ֗נוּ נִלְכְּדָ֥ה רַגְלָֽם׃ יז נ֤וֹדַ֨ע ׀ יְהוָה֮ מִשְׁפָּ֪ט עָ֫שָׂ֥ה בְּפֹ֣עַל כַּ֭פָּיו נוֹקֵ֣שׁ רָשָׁ֑ע הִגָּי֥וֹן
סֶֽלָה׃
יח יָשׁ֣וּבוּ רְשָׁעִ֣ים לִשְׁא֑וֹלָה כָּל־גּ֝וֹיִ֗ם שְׁכֵחֵ֥י אֱלֹהִֽים׃
יט כִּ֤י לֹ֣א לָ֭נֶצַח יִשָּׁכַ֣ח אֶבְי֑וֹן תִּקְוַ֥ת ענוים [עֲ֝נִיִּ֗ים] תֹּאבַ֥ד לָעַֽד׃
כ קוּמָ֣ה יְ֭הוָה אַל־יָעֹ֣ז אֱנ֑וֹשׁ יִשָּׁפְט֥וּ ג֝וֹיִ֗ם עַל־פָּנֶֽיךָ׃
כא שִׁ֘יתָ֤ה יְהוָ֨ה ׀ מוֹרָ֗ה לָ֫הֶ֥ם יֵדְע֥וּ גוֹיִ֑ם אֱנ֖וֹשׁ הֵ֣מָּה סֶּֽלָה׃
