До святкування Хануки-5786 єврейський ліцей №144 імені Леві-Іцхака Шнеєрсона, провідний навчальний заклад Єврейської громади Дніпра, підготував велике представлення з творчою адаптацією мотивів серії популярних романів про пригоди юного чарівника Гаррі та його друзів, наповнивши свою версію єврейськими сенсами й цінностями.
Спектакль, який було показано в четвертий день Хануки в залі «Синай» найбільшого у світі єврейського центру «Менора», отримав назву «Гаррі Поттерман і зачарована ханукія», і був вибудуваний як ханукальна історія у світі «єврейського Гоґвортсу», де магія безпосередньо ототожнюється зі світлом, вірою, знаннями, єдністю та добрими вчинками. Усі герої отримали впізнавані єврейські образи, а деякі прізвища навіть почали звучати з національним колоритом. У Гоґвортсі готуються до Хануки, але героям протистоять темні сили на чолі з Воландемортом, які прагнуть знищити світло Хануки, перетворивши ханукію на звичайний чайник. Рушійна сила сюжету – пошук восьми ханукальних свічок, кожна з яких здобувається через окреме випробування, пов’язане з цінностями Хануки.
Вистава починається в напівтемряві під музику з «Гаррі Поттера», а закадровий голос вводить ключову ідею: це особлива версія історії, де Гаррі Поттер – єврейський хлопчик Гаррі Поттерман, який вступає до єврейського Гоґвортсу – школи дива і чарівництва. Одним із перших етапів стала сцена з «Сортувальним капелюхом», що задала загальний ритм спектаклю та розподілила героїв за їхніми факультетами, причому в спектаклі єврейського ліцею цей розподіл є цілком іншим, ніж в оригіналі, що є надзвичайно важливим для ідеї «Ахдус» – єдності різних факультетів заради спільної перемоги над злом. Ця сцена асоціюється з ідеєю «арба мінім» – чотирьох видів рослин, і тому Герміона Ґрейнджер та Луна Лавґуд потрапляють до Пуфендую, Рон і Джіні Візлівич – до Когтеврану, і лише Гаррі Поттерман, Драко Малфой та Невіл Довгопупський вирушають навчатися на свій колишній факультет.
Щойно професори й студенти Гоґвортсу починають готуватися до Хануки, і до зали вносять ханукальний світильник під звуки пісні «Моя ханукія» у виконанні 5 класу, як одразу після її завершення відбувається різкий контраст: із темряви лунає зловісний голос Воландеморта, який заявляє, що він зачарував ханукію, і світло більше не прийде.
Далі дія розгорталася як низка випробувань і номерів, у яких брали участь учні різних класів ліцею. Свій яскравий музичний номер представив 2 клас, до якого згодом приєднався 6 клас, посиливши відчуття спадковості та спільної командної гри. Окремим виразним епізодом стала пісня 4 класу, органічно вписана в сюжет пошуку світла.
Особливе місце в спектаклі посіли інтерактивні сцени, завдяки яким глядацька зала переставала бути просто залою. Разом із героями діти й дорослі шукали загублені шкарпетки Доббі, активно відгукуючись на події на сцені, а під час одного з випробувань у зал полетіли надувні м’ячи, перетворюючи весь зал «Синай» на простір спільної гри та радості.
Випробування змінювали одне одного, сцена «квідичу» стала метафорою командної роботи та взаємної підтримки, епізоди з «зіллєварами» та в «бібліотеці» підкреслювали важливість знань і пам’яті, а танцювальний номер із мітлами додав динаміки й візуального драйву. Поступово, свічка за свічкою, ханукальне світло поверталося, не завдяки магії, а завдяки єдності, дружбі та спільній меті.
Кульмінацією спектаклю та вираженням його ключових сенсів стала сцена єдності факультетів, яка представила найважливіші його послання: світло не ділиться за факультетами, Маккавеї перемогли завдяки єдності, ахдус важливіший за відмінності, і лише ставши єдиними та згуртованими можна повернути світло ханукальних вогнів у цей світ і подолати духовну темряву.
Фіналом представлення стала спільна пісня «Все світліше», виконана у форматі караоке, коли зала і сцена об’єдналися в одному звучанні, остаточно зафіксувавши головний посил вечора, світло перемагає темряву тоді, коли ми разом.
Єврейська громада Дніпра дякує всім педагогам, учням і організаторам, які підготували це яскраве й натхненне представлення, що стало однією з найважливіших подій святкування Хануки-5786 в єдиній і згуртованій Єврейській громаді Дніпра під керівництвом Головного рабина Шмуеля Камінецького.
