Сьогодні ввечері, з настанням 28 тевета, у єврейських громадах всього світу відзначають 146-у річницю з Дня Народження праведної Хани Шнеєрсон, матері Сьомого Любавицького Ребе Менахема-Мендела Шнеєрсона і дружини Головного рабина Єкатеринослава-Дніпропетровська в 1909-1939 роках Леві-Іцхака Шнеєрсона.
Безпрецедентний духовний подвиг цієї жінки лише недавно почав розкриватися в повному обсязі. Важливим джерелом відомостей про долю родини Шнеєрсон стали її «Спогади», рукописний текст яких був виявлений кілька років тому. Їхня публікація стала великою подією.
Ім’я її праведного чоловіка нині носять багато єврейських інституцій, зокрема єврейська школа Дніпра, а на честь її великого сина названі вулиці в багатьох українських містах, у тому числі – в нашому місті. На честь самої ребецн Хани названі МГПІ «Бейт Хана» і жіночий клуб громади. Не лише в Дніпрі, а й у всьому світі пам’ять про цю жінку, яка стала символом єврейської мужності і протистояння радянському режиму, свято шанується, і на її честь називають сотні тисяч єврейських дівчат, а також багато освітніх і благодійних установ.
Ми наводимо коротку біографію ребецн Хани, засновану на викладі Шмула Сомінського.
«Ребецн Хана Шнеерсон народилася 28 Тевета 5640 (12 січня 1880) року в місті Миколаєві. Її батьками були рабин Меїр-Шломо Яновський, який обіймав посаду рабина міста Миколаєва, і ребецн Рахель, дочка рабина Іцхака Пушнича, рабина міста Добренка.
Тринадцятого Сивана 5660 (10 червня 1900) року вона вийшла заміж за рабина Леві-Іцхака Шнеерсона. В 5669 (1909) році рабин Леві-Іцхак зайняв пост рабина міста Єкатеринослава (так у ті часи називався Дніпро). Протягом тридцяти років виконання ним посади рабина Єкатеринослава ребецн стояла з ним пліч-о-пліч у його святій праці. На додаток до того, що ребецн була обізнана у книгах і була освіченою жінкою, вона добре володіла російською мовою, розуміла людей і вміла з ними спілкуватися. Цим вона внесла чималий внесок у успіх свого чоловіка-рабина і вплив його на євреїв Єкатеринослава.
В 5699 (1939) році рабин Леві-Іцхак був заарештований за його активні дії зі зміцнення юдаїзму у радянській Росії. Незабаром він був засуджений на довгу заслання у далекому й жахливому місці Чиілі (нині назва змінена – Шиелі або Shieli) – віддалене селище міського типу в Казахстані. Відразу після того, як ребецн стало відомо про місцезнаходження її чоловіка, вона приєдналася до нього, незважаючи на труднощі та небезпеку, пов’язані з цим. Прибувши в Чиілі, вона зуміла полегшити незліченні біди та страждання, що випали на долю чоловіка.
В нелюдських умовах заслання ребецн Хана сама, своїми руками, виготовляла саморобне чорнило, добувала папір для того, щоб дати йому можливість записувати дивовижні відкриття в Торі (ці записи побачили світ лише через тридцять років). У 1944 році душа рабина Леві-Іцхака покинула матеріальний світ.
В 5707 (1946) році настав кінець і її скитанням. Ребецн Хана виїхала з Росії до Парижу, де її зустрічав перший син, зять Шостого Ребе ХаБаД, майбутній Сьомий Любавицький Ребе, з яким ребецн не бачилася понад двадцять років. З Парижу обоє вирушили до Нью-Йорка, де для ребецн почався новий, щасливий період життя.
У Брукліні ребецн прожила сімнадцять останніх років свого життя. Вона пішла зі світу в святу Суботу 6 Тишрея 5725 (1964) року і була похована в Нью-Йорку. На пам’ять про ребецн у всьому світі були засновані єврейські освітні установи, які отримали назву «Бейт Хана» та «Махон Хана». Ребе заснував на пам’ять про свою матір фонд «Керен Хана» для надання матеріальної допомоги молодим жінкам, які бажають продовжити заняття Торою.
6 Тишрея 5746 (1985) року Ребе сказав: «Незважаючи на всі труднощі та турботи повсякденного життя, (моя мати) взяла на себе додаткову турботу – турботу про те, щоб зробити можливим публікацію Тори мого батька – мого вчителя і мого рава, щоб багато з євреїв могли вивчати його пояснення внутрішніх ідей Тори у світлі хасидизму ХаБаД. І все це для того, щоб наблизити справжнє і повне визволення Мошиахом, праведником нашим, що залежить від поширення джерел Тори назовні!..».
