Статус днів у восьмиденне свято Песах неоднаковий. Перші два та останні два дні свята мають статус «Йом Тов», а дні між ними – статус «Холь а-Моед», тобто будні свята. У них діють різні приписи та заборони. (У Землі Ізраїлю статус «Йом Тов» має лише один перший та один останній день свята, та й сам Песах триває в Ерец-Ісраель лише сім днів).
Про особливості періоду «Холь а-Моед» ми читаємо в праці Еліягу Кі Това «Книга нашої спадщини»: «Зі слів Тори – “Соблюдайте свято маци протягом семи днів” – мудреці Талмуду (у Трактаті Хагiга) навчають, що в дні Холь а-Моеда заборонено виконувати багато видів роботи.
Однак, незважаючи на те, що наші мудреці знайшли першоджерело заборони працювати в Холь а-Моед у самій Торі, більшість авторитетів все ж дійшли висновку, що ця заборона – не заповідь Тори, а постанова мудреців, які лише скористалися вищенаведеними словами Тори для обґрунтування своєї думки. Однак навіть деякі з рішонім – видатних авторитетів X-XVI століть – вважали, що робота, яка не обслуговує потреби днів Холь а-Моеда і не є давар гаавед (тобто такою, невиконання якої завдає значної матеріальної шкоди), заборонена в дні Холь а-Моеда безпосередньо Торою. Тому всі ми зобов’язані дбайливо ставитися до святості Холь а-Моеда і виконувати в ці дні лише дозволені роботи.
У ці дні слід надягати святковий одяг і влаштовувати не менше двох трапез – одну ввечері, а іншу вдень.
Магаріль надягав у Холь а-Моед той самий одяг, що й у суботу. Для Йом Тов у нього був ще більш “парадний” одяг. Річ у тім, що в Йом Тов існує спеціальна заповідь, яка зобов’язує нас радіти цьому дню. Для суботи такої заповіді немає. Що ж до Холь а-Моеда, то в дні його достатньо надягати суботній одяг.
Трапеза, яку влаштовують у Холь а-Моед, обов’язково повинна включати хліб. Той, хто їв будь-які інші страви, але не їв хліба, не вважається таким, що влаштував трапезу. У Холь а-Моед Песаха ця заповідь має особливе значення, бо замість звичайного хліба під час трапези їдять мацу, а, на думку Віленського Гаона рабі Еліягу, їсти мацу протягом усіх семи днів Песаха означає виконувати заповідь у буквальній відповідності до слів Тори: “Їжте мацу сім днів”.
Існує думка, що і в Холь а-Моед, як і в суботу та свята, на столі повинні знаходитися два цілих хліби (у Песах – дві маци).
У дні свята Песах в ранковій молитві не читається псалом Мізмор ле-тода (Тегілім, 100), оскільки в Храмі в ці дні не приносилася подячна жертва (корбан тода). Річ у тім, що її необхідно приносити разом із хлібом, спеченим із квашеного тіста, що неможливо в Песах.
Хоча дні Холь а-Моеда подібні до святкових, ми не включаємо в них у Біркат га-мазон звичайну святкову вставку: “Всемилостивий, пошли нам день, який одне лише благо (куло тов)”.
Святість днів Холь а-Моеда
Дні Холь а-Моеда наповнені святістю і цілком належать Всевишньому. Назва Холь а-Моед – “будні (холь) свята (моед)” – означає лише, що ці дні поступаються за своєю святістю першому та сьомому дню (Песаха), які є святковими (йом тов). В іншому вони моед – свято.
Оскільки дні Холь а-Моеда ніби “облямовані” святковими днями, вони також називаються мікра кодеш – “священна подія”. У них, як і в святкові дні, приносилася спеціальна жертва Мусаф.
Ось що сказано про святість днів Холь а-Моеда в книзі Йесод ве-шореш га-авода: “Кожен із нас повинен шанувати святість цих днів, освячувати їх з радістю і влаштовувати в них святкові трапези – як у Йом Тов. Інакше ми опинимося, ніби спорідненими з ідолопоклонниками, які відкинули всю Тору, як сказано в Талмуді: “Той, хто нехтує святами, встановленими Всевишнім, не має частки в майбутньому світі, навіть якщо він є знавцем Тори і вчинив багато добрих справ”. Тому ми повинні ставитися до всіх святкових днів з особливою пошаною. Нагорода за виконання цієї заповіді є більшою, ніж покарання за її порушення. Повертаючись додому цього дня, ми зобов’язані голосно проголосити: Моадім ле-сімха (“свята – до радості”) – точнісінько як у Йом Тов. Це теж частина освячення свята Моед. Ті, хто вітають знайомих у дні Холь а-Моеда так само, як у будні, виявляють зневагу до свята. Існує чудовий звичай запалювати ввечері в Холь а-Моед свічки – так само як у Йом Тов. Цей звичай широко поширений в усіх західних єврейських громадах.
Той, хто запрошує бідняка до святкового столу, отримує велику нагороду від Всевишнього. Це повною мірою стосується днів Холь а-Моеда. Велике значення заповіді дарувати радість бідняку. Багато хто виконує її саме в Холь а-Моед, влаштовуючи щодня святкову трапезу для бідних. Це прекрасний спосіб освятити Холь а-Моед. Тому, хто так чинить, Всевишній завжди посилає достаток, щоб він міг і надалі радувати бідняків».
Закони днів Холь а-Моед «Кіцур Шулхан Арух»
- Проміжок часу між першим і останнім днем свят Песах і Сукот називається холь а-моед, тобто “святкові будні”. “Святкові” – тому що холь а-моед належить шанувати так само, як святкові дні: по-святковому одягатися, влаштовувати трапези, більш рясні, ніж у звичайні дні, веселитися самому і підтримувати святковий настрій у сім’ї; “будні” – тому що в холь а-моед дозволено виконувати багато, хоча і не всі, буденні роботи.
- До робіт, які дозволено виконувати в холь а-моед, належать передусім ті, що пов’язані з приготуванням їжі, а також будь-які роботи по дому, які необхідно виконати в холь а-моед. При цьому має бути дотримана одна обов’язкова умова – ці роботи треба виконувати підкреслено непрофесійно. Наприклад, зашиваючи одяг, не слід робити рівний і міцний шов, як зробив би кравець. Крім того, в холь а-моед дозволяється виконувати роботи, які не терплять зволікань і невиконання яких загрожує великими збитками.
- За потреби, для виконання робіт, пов’язаних із запобіганням збиткам, дозволяється наймати робітників, але лише в тому разі, якщо ці роботи не можна було виконати до свята. Того, хто свідомо відклав ці роботи на холь а-моед, розраховуючи зайнятися ними, звільнившись від інших справ, а також того, хто не виконав їх до свята через лінощі чи недбалість, мудреці карають, позбавляючи його права виконувати ці роботи і в холь а-моед.
- Якщо матеріальне становище не дозволяє людині не працювати в холь а-моед, єврейський закон дозволяє йому займатися в ці дні навіть роботою, в принципі забороненою. Він зобов’язаний лише працювати вдома – так, щоб цього не бачили інші євреї. Більше того, дозволяється навіть доручати роботу незаможному євреєві, щоб дати йому змогу заробити, – знову ж таки за умови, що він працюватиме вдома, не привертаючи нічиєї уваги. Наймати неєврея в холь а-моед для виконання роботи, забороненої євреєві, дозволяється лише в тому разі, коли це цілком необхідно для виконання якоїсь заповіді. У холь а-моед дозволяється наймати робітників для робіт, які розпочнуться після свята.
- Навіть роботи, в принципі дозволені, забороняється виконувати в холь а-моед для потреб неєврея.
- Сільськогосподарські роботи – такі, як удобрення землі, сівба, розчищення поля від каміння та хмизу, підрізання дерев тощо – заборонено виконувати в холь а-моед. Однак дозволяється поливати рослини, щоб вони не загинули, збирати плоди, які можуть зіпсуватися, тощо.
- Єврейський закон забороняє стригтися в холь а-моед. Якщо підстригли нігті напередодні першого дня свята, але вони вже відросли, їх дозволено підстригти і в холь а-моед. Жінка, яка готується до занурення в мікву, також підстригає нігті (див. 146:13а).
- У холь а-моед заборонено прати білизну. Виняток робиться лише для дитячого одягу, який доводиться міняти. Дозволяється також випрати білизну тому, хто хотів зробити це перед святом, але не встиг через крайню нестачу часу.
- У холь а-моед дозволено робити все, що необхідно для лікування людини або тварини.
- У принципі, в холь а-моед дозволено писати все, що необхідно для потреб холь а-моеда. Дозволяється також записувати рахунки, які треба зберегти і які забудуться, якщо їх не записати. Єврейський закон не забороняє в холь а-моед писати листи неділового характеру друзям і родичам (прийнято лише робити якісь зміни – наприклад, написати перший рядок дугоподібно). Поширений, однак, звичай взагалі нічого не писати в холь а-моед, і той, хто дотримується цього звичаю, гідний похвали.
- Той, хто потребує грошей, навіть не для потреб холь а-моеда, і побоюється, що після свята не знайде нікого, хто зміг би позичити йому їх, має право позичити гроші в холь а-моед і написати боргове зобов’язання, якщо без цього позикодавець не погоджується дати гроші в борг.
- У холь а-моед не влаштовують весіль – згідно з принципом: “Не змішують одне веселощі з іншим”. Однак єврейський закон дозволяє здійснювати заручини і записувати зобов’язання сторін. Дозволяється весело святкувати заручини, а також влаштовувати святкування на честь обрізання немовляти або викупу первістка (див. гл. 135).
- У холь а-моед дозволяється виходити, а також виїжджати на будь-якому виді транспорту за межі тхум шабат (див. 84:1-4).
- Єврейський закон забороняє робити в холь а-моед усе, що пов’язане з великими зусиллями, наприклад переїжджати з квартири на квартиру. Однак якщо це призводить до збитків або заважає святковому веселощам, заборона скасовується.
- Заборонено здійснювати в холь а-моед будь-які торговельні операції та все, що з ними пов’язане (включаючи обмін валюти). Якщо ж несподівано випала нагода укласти вигідну угоду, це дозволяється зробити, не привертаючи чужої уваги і за умови, що частина зароблених грошей буде витрачена на потреби останнього святкового дня – додатково до того, що передбачалося витратити раніше. У холь а-моед дозволяється продавати і робити покупки на несподівано оголошених розпродажах, а також закуповувати товар, який, можливо, після свята подорожчає.
- Усі необхідні в холь а-моед продукти, включаючи й ті, без яких, у принципі, можна обійтися (наприклад, спеції), у ці дні дозволяється продавати без жодних обмежень.
