У Єврейському ліцеї №144 імені Леві-Іцхака Шнеєрсона, провідному навчальному закладі Єврейської громади Дніпра, пройшла лінійка пам’яті, присвячена жертвам Голокосту та трагічним подіям жовтня 1941 року, коли нацистські окупанти розстріляли тисячі євреїв нашого міста. Захід отримав назву «Пам’ятаємо. Вшановуємо. Не забуваємо».
Основну увагу було приділено подіям 13-14 жовтня 1941 року, коли єврейське населення міста зібрали біля Центрального універмагу – колишнього універмагу «Люкс». Ліцеїстам розповіли, як людям повідомляли про переселення або відправлення до трудових таборів, а коли вони зібралися, їх під конвоєм повели за межі міста, у напрямку території сучасного парку Писаржевського, який тоді був єврейським цвинтарем, а потім у бік балки на околиці міста, яка тепер стала парком біля університетського кампусу. Але наприкінці шляху змучених людей чекала страшна смерть – біля Червоноповстанської балки нацисти вбили понад 11 тисяч євреїв за два дні, а масові переслідування та вбивства тривали й у наступні тижні та місяці окупації.
Учасники лінійки постаралися побачити за подіями страшну людську трагедію. Вони говорили про долі людей, чиє звичайне життя – родини, домівки, навчання, робота та мрії про майбутнє – було зруйноване нацистськими переслідуваннями й масовими вбивствами. Адже за страшною цифрою – понад одинадцять тисяч жертв – трагедія унікальних людських доль, зруйнованих родин і нездійснених мрій. Саме на цьому наголошували учні, осмислюючи трагедію не лише як історичний факт, а і як біль міста, у якому жили й будували своє майбутнє тисячі невинних людей.
Учасники лінійки також згадали місця, що зберігають пам’ять про трагедію: меморіальну дошку на стіні Центрального універмагу, меморіал у Студентському парку, відкритий у 2001 році за ініціативи Єврейської громади Дніпра, та пам’ятник «Мацева», встановлений у 2009 році на території колишнього єврейського цвинтаря. Окремо йшлося про музей «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні», відкритий у 2012 році в комплексі «Менора», який допомагає зберігати свідчення про долі людей і передавати історичну правду наступним поколінням.
Важливим змістом заходу стало усвідомлення того, що пам’ятати – означає не лише знати дати й цифри. Це означає співпереживати, цінувати людське життя, протистояти антисемітизму, ненависті та байдужості до чужого болю. Завершилася лінійка хвилиною мовчання на знак пошани до невинно загиблих.
«Збереження історичної пам’яті та її передача молодому поколінню – важлива частина місії нашого ліцею, – зазначила директорка ліцею Олена Краснова, – знання правди про минуле допомагає молоді усвідомлювати цінність людяності, відповідальності та поваги до кожного життя, це формує їх як особистостей і допомагає стати свідомими й відповідальними членами єдиної і згуртованої Єврейської громади Дніпра під керівництвом Головного рабина Шмуеля Камінецького».
