Місяць Кіслев порівнюється Торою з місяцем Сиван: місяць дарування Тори – Сиван – є третім по відношенню до місяця Визволення з єгипетського рабства Нісана, а Кіслев – третій місяць по відношенню до місяця Тішрей, на який припадає Рош а-Шана.
Існує різниця між служінням Всевишньому в місяці Нісан і служінням у місяці Сиван.
Місяць Нісан натякає на служіння цадиким (праведників), оскільки вихід з Єгипту був подібний до гіюру (навернення до юдаїзму), а «гер, який здійснив гіюр», згідно з Талмудом, подібний до безгрішного немовляти. Третім після Нісана настає Сиван – місяць дарування Тори.
На противагу цьому, Тішрей натякає на служіння баалей-тшува (тих, хто розкаявся), оскільки саме десятого Тішрея (у Йом Кіпур) Всевишній остаточно простив євреїв після вчинення ними гріха золотого тельця. Третій місяць, що настає після Тішрея, – Кіслев. На цей місяць припало розкриття Внутрішньої Тори – учення хасидизму, що почалося з особливим розмахом після визволення Алтер Ребе із ув’язнення.
Тшува (каяття) є, як відомо, ще вищим духовним аспектом, ніж Тора. Оскільки за допомогою тшуви можуть бути виправлені помилки й недоліки, допущені у вивченні Тори та дотриманні викладених у ній законів. З іншого боку, саме Тора є джерелом тшуви – повернення до Всевишнього.
Те саме стосується й Внутрішньої Тори. Джерелом її розкриття було дарування Тори, що відбулося в Сивані. Зокрема й усе те, про що говорить Внутрішня Тора, було передано євреям на Синаї. Однак під час дарування Тори в Сивані Внутрішня Тора була прихована від євреїв, а її розкриття відбулося в місяці Кіслев – третьому по відношенню до Тішрея, місяця, пов’язаного зі служінням тшуви (каяття) (див. вище). Розкриття ж Внутрішньої Тори та поширення її джерел назовні є підготовкою до розкриття Машиаха.
Оскільки місяць Кіслев являє собою час розкриття нового знання, прихованого в Торі, – Внутрішньої Тори, у ньому також присутній момент розкриття нового у світі – дива.
Тора хасидизму докладно пояснює поняття дива. Природне існування світу – існування згідно із законами природи – також є дивом. Однак, оскільки подібний стан речей є для нас звичним, диво не помітне в ньому. І те, що ми не помічаємо чудесності природного перебігу процесів, що відбуваються у світі, може привести нас, не дай Б-г, до твердження, що в цього світу немає Правителя. Однак, коли відбувається те, що випадає з рамок буденності – диво, породжується додаткове розкриття.
З цієї причини місяць Кіслев є місяцем дива: оскільки в ньому присутнє розкриття нового в Торі, яка є «планом» сотворення світу (тобто існує прямий зв’язок між Торою та буттям світу), – розкриття, що відбувається в Торі, знаходить своє відображення й у поведінці світу – у нових розкриттях, у тому, що місяць Кіслев – «час чудес». Суть Хануки — вічна сила світла над темрявою, добра над злом.
З цієї причини в Кіслеві відбулося диво Хануки – диво з глечиком олії, що натякає на таємниці таємниць, розкриття найвищого начала. Свічки Хануки знаходяться на рівні вищому, ніж навіть свічки Храму, оскільки, на відміну від світильників Храму, свічки Хануки існуватимуть вічно.
Назва Кіслев, що походить, очевидно, від слова кісло («віра», «уповання»), яке можна зустріти в книзі Йова (8:14). Учителі Кабали говорять про дві форми віри та уповання: пасивну й активну. Місяць Кіслев, час святкування Хануки, вони пов’язують як з активною, діяльною вірою, з упованням, вираженим у дії, так і з пасивною, умиротвореною вірою, уподібненою до передсвітанкового сну.
Зазвичай кажуть, що Кіслев бідний на свята: тільки Хануку відзначають у ньому, та й це святкування Кіслев «розділив» із Теветом.
З дивом, що відбулося в місяці Кіслев, – пов’язаним із поширенням Тори хасидизму – ми святкуємо визволення равіна Шнеура Залмана з Ляд, засновника хасидизму Хабад, ув’язненого в тюрму за хибним обвинуваченням царського режиму.
Два століття тому за доносом противників хасидизму Алтер Ребе було ув’язнено. Його обвинувачували в державній зраді, і поміщено він був в одну з одиночок Петропавлівської фортеці. Час був крутий, сподіватися на государеву милість не доводилося. Дев’ятнадцятого Кіслева, коли Ребе читав книгу Псалмів і дійшов у ній до вірша «Спокутував з миром душу мою в битві…», двері камери відчинилися, і, повністю виправданий, Ребе вийшов на свободу.
Він сприйняв цю подію не лише як особисте визволення, а й як знак згори, що звіщає, що Всевишній бажає подальшого поширення нового вчення, розкриття Потаємної Тори своєму народові.
«Діла отців – знак дітям», – говорить Мідраш. У кожному єврейському святі укладено не лише історичну пам’ять, а й актуальна прикмета часу. «Дні ці – для пам’яті й дій», – сказано в Книзі Естер. Кожне свято для нас – не лише спогад, а й активне повернення до колись здійсненого. Повернення, що обертається на сьогоднішню, актуальну дію. Тому по-єврейськи ми говоримо не «відзначати» свято, а «робити» його. До якої ж дії зобов’язує нас місяць Кіслев? До вивчення того, що цього дня було «випущено на свободу», даровано людям. Саме час познайомитися з хасидизмом… Сьогодні є чимало як друкованих джерел такого знання російською мовою, так і ресурсів в Інтернеті.
До речі, натяк на перегук «бідного» на свята Кіслева й дарування Тори можна знайти в такому несподіваному джерелі, як «Шулхан Арух»: рабі Йосеф Каро зауважує, що перший день Хануки припадає на той день тижня, на який випало свято Шавуот у попередньому році.
А жартівливий коментар (що ігнорує закони граматики) ділить слово кіслев навпіл: кіс (кишеня) і лев (серце). Чи править серце кишенею, чи кишеня править серцем – ось пробний камінь віри, прихований у слові Кіслев.
Для багатьох місяць Кіслев символізує зимовий святковий настрій в очікуванні ханукальних вогнів і затишних сімейних посиденьок із пончиками й латкес.
Холодний, поривчастий вітер поряд із теплими, яскравими ханукальними свічками уособлює світло серед темряви й одкровення серед прихованості, що, безумовно, має потужну силу!
У цьому й полягає натхнення Хануки, але Ханука починається тільки в самому кінці місяця, 25-го числа місяця Кіслев. Чи має місяць Кіслев своє власне послання? Чи є в цьому особливому місяці щось більше, ніж просто свято?
Згідно з «Сефер Єціра», давнім кабалістичним текстом, кожен єврейський місяць має букву, кінцівку, почуття, зодіак, плем’я, колір і частину тіла, які унікальним чином пов’язані з цим місяцем.
У слові «кіслев» є буква «самех». У молитві Аміда, яку ми промовляємо щодня, ми прославляємо Бога як «сомеїх нофлім» – «Той, хто підтримує падаючих». У багатьох віршах Псалмів слово «сомеїх» означає підтримку, і наша буква «самех» має той самий корінь, що й «сомеїх». Для більшої ясності зазначимо, що слово «кіслев» походить від слова «кесель», яке може означати «довіра». Підтримка й довіра йдуть рука об руку, і саме ці слова формують сенс цього місяця.
У єврейському алфавіті «алеф-бет» буква нун стоїть прямо перед буквою самех. Тут немає помилок, збігів і випадковостей. Наші мудреці вчать, що буква нун символізує «бар нофлі» – «того, хто впав». Буква самех стоїть поряд із нею, здатна підтримати падаючих.
Очевидно, що концепція підтримки тісно пов’язана з Кіслевом.
Ми можемо скористатися цією силою цього місяця.
Місяць кіслев — перший справжній зимовий місяць. Для тих із нас, хто живе в холодному кліматі, сніг уже випадає, і спека стає нестерпною. Зимові місяці стають більш ізольованими, оскільки люди поспішають з місця на місце, щоб врятуватися від холоду.
З вірою в Б-га єврейський народ здобув перемогу над сирійськими греками в історії Хануки, і саме за підтримки Б-га та своїх братів вони змогли досягти того, що їм було потрібно.
Саме з вірою в Б-га ми пробираємося крізь темні, холодні місяці зими, і саме за підтримки Б-га та наших братів ми святкуємо цей місяць — збираємося разом і продовжуємо святкувати життя.
Наша сила цього місяця — спертися на довіру й підтримку. І це непросто! Будучи незалежними істотами, багато з нас прагнуть до повної самостійності. Навіть звернення до Бога за допомогою може відчуватися лякаючим і вразливим; крок у невідомість може бути просто жахливим. Але ось Кіслев шепоче нам: «Усе гаразд. Ми впораємося».
Нарешті, форма нашого самеха – це коло, нескінченне обійми, і це уособлює обійми Б-га. Б-г тримає нас, підтримує нас і залишає нам лише одну справу – довіряти Йому.
З використанням матеріалів Chabad.org, на основі праць Любавицького Ребе, «Самех, П’ятнадцятий лист Нун», «Чотирнадцятий лист», «Місяць Кіслев згідно з Книгою Творіння (Сефер Єціра)», а також статті равіна Олександра Фейгіна.
