Сьогодні, 9 Кіслева, 253-тя річниця з дня народження та 199-та річниця дня відходу з життя Другого Ребе ХаБаДу, рабі Дов-Бера, якого також називали Мітелер Ребе, «Середній Ребе». У п’ятницю, 10 кіслева, відзначається 200-та річниця його Звільнення з царської в’язниці. Чудеса та знамення супроводжували його все життя.
У його батька, рабі Шнеура-Залмана з Ляд, засновника руху ХаБаД, відомого як Алтер Ребе, та його дружини ребецн Стерни чотирнадцять років не було синів, чим вони дуже засмучувалися. Напередодні свого відходу з цього світу великий праведник і розповсюджувач вчення хасидизму Межерицький Магід, учень і продовжувач справи Баал Шем Това, покликав до себе Алтер Ребе і, повідомивши, що скоро в того народиться син, повелів назвати його своїм ім’ям. Через рік у Алтер Ребе народився хлопчик, який отримав ім’я Дов-Бер.
Саме Мітелер Ребе судилося заснувати столицю ХаБаДу в Любавичах, хоча після відходу з життя Алтер Ребе рабі Дов-Бер деякий час жив у Кременчуці. Потім, ніби поступаючись наполяганню білоруських хасидів, він вирушив до Любавичів, і на місці згарища, де раніше стояв будинок, у якому навчався Алтер Ребе в Іссахар-Дова, він заснував свою резиденцію і благословив місто як столицю хасидизму та місце проживання керівників ХаБаДу.
Ребе Раяц так пояснив причину, з якої такий непоказний штетл як Любавичі отримав статус столиці: «Любавичі невипадково були призначені для того, щоб зайняти настільки значне місце в житті прихованих праведників, а згодом у житті рабеїм і хасидів ХаБаДу. Для людей одухотворених Любавичі, через своє особливе географічне положення, були місцем особливою мірою придатним для того, щоб відокремитися від зовнішнього світу і повністю віддатися Торі та Служінню Вс-вишньому, або для початку нового життя, заснованого на традиційному чистому фундаменті Тори». Понад століття з того дня Любавичі були резиденцією чотирьох поколінь керівників ХаБаДу, а сам рух отримав назву Любавицького, і так само став називатися глава ХаБаДу.
Мітелер Ребе заснував спеціальний комітет, який займався відновленням єврейських громад Білорусі, постраждалих від війни 1812 року; домігся від царського уряду виділення земельних ділянок у Херсонській губернії та заснував на них єврейські сільськогосподарські поселення, зокрема й знамениту колонію «Нагар Тов» на річці Добра (нині селище міського типу Березнегувате в Миколаївській області) та багато інших.
Мітелер Ребе заснував і перше Любавицьке поселення в Ерец Ісраель, у місті Хевроні. Ребе багато подорожував, відвідуючи навіть віддалені єврейські містечка, проводячи активний збір коштів для нужденних євреїв у Святій Землі. Саме ця допомога, спрямована до Ерец Ісраель, послужила формальним приводом для арешту Ребе царською владою. Його звинуватили в тому, що він переказує гроші ворогові Росії – Османській імперії, яка в той час формально володіла Ерец Ісраель. Донощики навіть підробили лист Ребе, і на підставі цього він був ув’язнений. Однак Мітелер Ребе розбив усі звинувачення, довівши їхню повну неспроможність, і був звільнений 10 Кіслева 1826 року, наступного дня після свого 53-го дня народження.
Ребе передбачив, що наступний, 5588 рік, буде роком великих гонінь і недобрих рішень для євреїв. Так, наприклад, було оголошено про указ «Про кантоністів», рекрутський набір єврейських дітей до царської армії з метою відірвати їх від єврейства, та про інші антиєврейські постанови уряду. На Новий рік і Йом Кіпур у 5588 році Мітелер Ребе вирушив до Гадяча, щоб помолитися на оелі свого батька Алтер Ребе. Його супроводжували тисячі хасидів, і Мітелер Ребе сказав їм: «Домігся я від свого батька, щоб він звільнив мене від посади Ребе». Хасиди вирішили, що він збирається їхати до Ерец Ісраель, і стали нарікати, що він залишає їх як худобу без пастуха. Відповів їм Мітелер Ребе: «Зять мій, рабі Менахем-Мендл – знаходиться з вами, і він буде вам вірним пастухом».
Одразу після свят місяця Тішрей Ребе тяжко захворів. Розпочавши шлях з Гадяча до Любавичів, він доїхав лише до містечка Ніжин, де прогресуюча хвороба прикувала його до ліжка. Найбільші лікарі не змогли полегшити його страждання, але Ребе закликав хасидів не впадати у відчай і бути радісними, бо світ перебуває в біді, а радість пом’якшує суд. У свій 54-й день народження Ребе неодноразово втрачав свідомість, і ввечері, повелівши одягнути себе в усе біле, він став говорити хасидам, пояснюючи їм вірш «За Вс-вишнім ідіть». Перед ранковою зорею він завершив свою промову словами: «Бо з тобою джерело життя, від життя самого життя», і, промовивши їх, Мітелер Ребе покинув матеріальний світ.
Його зять, Цемах-Цедек сказав: «Такого відходу зі світу не знаходимо ми з дня відходу зі світу Рашбі, який пішов посеред промовляння Тори». Того ж дня він був похований у місті Ніжин, і перша річниця його звільнення – 10 Кіслева, яку хасиди готувалися відзначати з великою радістю, стала днем тяжкого трауру для всього єврейського народу.
На фото – оель Мітелер Ребе в місті Ніжин, Чернігівської області.

