Зовсім скоро – менше ніж через тиждень, ввечері 1 жовтня – розпочнеться найважливіший день року, День Спокути, Йом Кіпур. Суд над кожним, що почався в Рош а-Шана, завершиться в Йом Кіпур, і значною мірою від нас залежить – що буде в остаточному вироку. На що Творець світу відвів нам 10 днів між цими двома датами, як нам треба підготуватися до Йом Кіпуру, і що означають його основні моменти та молитви – про це наш сайт підготував серію публікацій, першу з яких ми пропонуємо увазі наших читачів.
Період між Рош а-Шана і Йом Кіпур носить назву Йомім Нораїм або Грозні дні. Це особливий період року, що має істотні відмінності від усіх інших. Чому Грозні дні мають таку назву, що вони означають у духовному плані, і чим вони відрізняються від інших днів?
Перші десять днів місяця тішрей, «Грозні дні», мають ще одну назву – Десять днів покаяння. Перша назва вказує на те, що, починаючи з Рош а-Шана, коли Небесний суд виносить вирок кожній живій істоті на землі, і кінчаючи Йом Кіпур, коли цей вирок затверджується, весь мир охоплений страхом перед Всевишнім. Друга назва вказує на те, що ці десять днів – найбільш придатний для покаяння час у році. Пророк говорить: «Шукайте Б-га, коли можна знайти Його, кличте Його, коли Він близько! Хай лишить беззаконник шляху свого, і чоловік грішний – помислів своїх, і нехай вернеться до Б-га, і помилує його [Б-г], і до Всесильного [Б-га] нашого, бо багато прощає Він» (Йешаягу, 55:6,7).
Мудреці наші пояснюють, що мова тут йде саме про Десять днів покаяння: у ці дні Всевишній ніби сходить до нас, роблячи Себе особливо близьким і доступним.
Тому кожен із нас у ці дні зобов’язаний ще раз проаналізувати свою поведінку, дати собі звіт у своїх вчинках і зробити тшуву.
Можна запитати: але ж увесь місяць елул призначений для покаяння, невже недостатньо тшуви перед Рош а-Шана? На це питання можна відповісти питанням: а чому «Таханун» ми читаємо після «Шмонє-есре» – адже, здавалося б, сповідь у гріхах має передувати цій молитві, коли ми ніби постаємо перед лицем Всевишнього? На обидва ці питання є одна відповідь: подібно до того, як після прання на білій скатертині залишаються плями (яких не було видно, поки скатертина була брудною), так лише після тшуви місяця елул людина усвідомлює свої справжні гріхи, настільки глибоко проникли в її душу, що він їх не помічає.
Натяк на те, що приховане зло в душі набагато небезпечніше за очевидне, ми знаходимо в одному з законів Тори. Людина, яка усвідомила свій гріх, робить викупну жертву «хатат» залежно від свого матеріального достатку: багатій приносить у жертву вівцю чи козу, бідняк – міру борошна. Однак якщо людина не впевнена, що вона вчинила гріх, і бажає позбутися сумніву, зробивши «винну» жертву («ашам»), то незалежно від того, бідна ця людина чи багата, вона зобов’язана принести в жертву барана, вартість якого досить висока (Ваїкра, 4:27 – 5:19). Тора тим самим вказує на те, що зробити тшуву, знаючи про свої проступки, легше, ніж подолати злу звичку, може, вже другу натуру, і покаятися в гріхах, що встигли вкорінитися в душі. Саме це й потрібно від нас у Десять днів покаяння.
Рабі Іцхак Лурія-Ашкеназі відкрив своїм учням, що сім днів між Рош а-Шана і Йом Кіпур надають нам унікальну можливість для тшуви за минулий рік. А саме: у перший із цих семи днів слід робити тшуву, благаючи про прощення за всі гріхи, вчинені протягом року, у перший день усіх тижнів року, у другий – за всі гріхи, вчинені у другий день усіх тижнів, і т. д.
Великий кабаліст XVI століття рабі Моше Кордоверо пише, що у Десять днів покаяння слід виконувати лише найнеобхіднішу роботу, як у холь гамоед, і якомога більше часу присвячувати вивченню Тори, молитві та добрим справам.
Особливу увагу треба звернути на покращення своїх взаємин з іншими людьми. Сказано в Талмуді, що Йом Кіпур спокутує лише гріхи, вчинені по відношенню до Всевишнього. Гріхи, вчинені по відношенню до інших людей, Йом Кіпур спокутує лише за умови, що обидчик отримав прощення від ображеного.
Завдану комусь шкоду мало лише відшкодувати – треба ще отримати прощення від постраждалого.
Рекомендується в ці дні суворіше виконувати ті деталі законів Тори, в яких Галаха дозволяє іноді допускати полегшення. Наприклад, той, хто протягом усього року їсть хліб, випечений булочником-неєвреєм, протягом Десяти днів покаяння повинен їсти тільки хліб, випечений євреєм.
Логіка тут проста: адже ми в ці дні благаємо Всевишнього, щоб Він зробив для нас більше, ніж ми заслуговуємо – так і нам слід робити для Всевишнього більше, ніж цього вимагає буква закону.
Сліхот для Посту Гедальї наведені не в сіддурі (як сліхот для інших постів), а в збірнику сліхот, які читають перед Рош а-Шана. Оскільки в Піст Гдальї сліхот читають не до молитви «Шахаріт», а в середині її – в «Таханун», то пропускають частину, аналогічну сліхот перед Рош а-Шана, і читають лише ті частини, які аналогічні відповідним частинам сліхот для інших постів. А саме: не читають «Ашрей», весь розділ після першого «Кадиша» (цитати з Танаху про велич і милосердя Всевишнього), «Слах лану», піют «Аз терем», «Ель ерех апаїм», сповідь у гріхах («Ашамну»), 6-й розділ книги Тегілім разом із вступом до нього («Вайомер Давід…»), а на завершення «Тахануну» читають повний текст «Авіну, малкейну» з деякими змінами спеціально для Десяти днів покаяння, після чого хазан промовляє «Хаці-кадиш» (а не «Кадиш шалем», як у сліхот перед Рош а-Шана). Той, хто хоче виконувати заповіді якомога ретельніше, уже протягом Десяти днів покаяння купує етрог, лулав і гадас для арбаа мінім, щоб перед Йом Кіпур йому було зараховано ще одну заслугу – підготовку до виконання цієї важливої заповіді. У всі дні між Рош а-Шана і Йом Кіпур у «Шахаріт» і «Мінху» на завершення «Тахануну» читають повний текст «Авіну, малкейну» перед відкритим арон кодеш, за винятком «Мінхи» у п’ятницю та молитв у суботу (Шабат тшува) і в канун Йом Кіпуру (оскільки «Авіну, малкейну» не читають у дні, коли не говорять «Таханун»).
Субота між Рош а-Шана і Йом Кіпур має дві назви. Перша – Шабат Шува – вона отримала за першими словами «гафтари», яку читають у цей день: Шува, Ісраель! («Повернись, Ізраїль!») (Гошеа, 14:2). Друга – Шабат тшува, тому що ця субота – один із Десяти днів покаяння. Друга назва натякає на те, що, хоча в суботу не читають молитов, у яких ми згадуємо про наші гріхи, тим не менш, у цю суботу необхідно робити тшуву, тільки особливу, «суботню тшуву», тобто прагнути піднятися на вищий духовний рівень не з безодні гріха, а вже в сфері святості.
Є звичай запалювати перед настанням Шабат тшува особливу свічку, яка горить цілі добі – щоб нам світив «світ тшуви».
Для читання «гафтари» в Шабат тшува викликають найшанованішу людину в громаді. У «Мінсі» читають «Цідкатха», навіть якщо наступний день – канун Йом Кіпуру. На исході цієї суботи не читають «Вігі ноам» і т. д., за винятком випадку, коли Йом Кіпур збігається з наступною суботою.
Не прийнято робити освячення місяця до кінця Йом Кіпур – хіба що погода вселяє побоювання, що в ніч після Йом Кіпуру зробити це не вдасться.
