Головною подією святкування 18 Нісана став великий чоловічий фарбренген, що пройшов у боковій частині головного залу синагоги «Золотая троянда». Цей день має особливе значення в хасидському календарі, адже він поєднує одразу дві важливі події: день народження раббі Леві-Іцхака Шнеєрсона, батька Любавицького Ребе, який у 1909–1939 роках обіймав посаду головного рабина нашого міста, та обрізання самого Ребе, яке традиційно відбулося на восьмий день після його народження – 11 Нісана.
У фарбренгені взяли участь численні члени громади, постійні відвідувачі синагоги, шаліахі – посланці Ребе, а також гості, які приїхали, щоби відзначити цей особливий день разом. Прозвучало багато проникливих слів, теплих історій і хасидських майсес, які наповнили серця натхненням і гордістю за спадщину, що передається від покоління до покоління.
Серед промовців був реб Зеліг Брез, який відзначив: «Наша громада мала честь стати місцем, де проживали раббі Леві-Іцхак і де зберігається їхнє духовне світло. Незважаючи на складну ситуацію в країні, цього року ми провели надзвичайні пасхальні сєдери, в яких взяло участь багато людей, і це справжнє благословення Ребе та його батька».
Рабин Мойше Лейб Вебер поділився глибокими думками про день народження раббі Леві-Іцхака. Він нагадав, що цьогоріч йому виповнилося б 147 років, а тому всі присутні разом прочитали 148-й Тегілім – згідно з хасидським звичаєм читати номер псалма, який відповідає вікові плюс один. Також рабин Вебер процитував уривки з листів Леві-Іцхака, в яких той особисто писав про цей псалом, і розповів хасидські історії, пов’язані з обрядом обрізання Ребе.
Особливо зворушила присутніх промова головного рабина Дніпра й регіону Шмуеля Камінецького. Він процитував слова з Тегілім: «Ті, що засівали в сльозах, пожинатимуть із радістю», додавши: «Ми бачимо це в нашому місті. Попри все, є підйом, є життя, є духовне світло. І це надихає нас і дає сили йти далі».
Він також розповів декілька надзвичайно цікавих історій, що мають стосунок до міста Дніпра, і підкреслив глибокий сенс дати обрізання: саме цього дня, згідно з єврейським уявленням, у тіло входить єврейська душа.
Учасники фарбренгену прийняли на себе добрі рішення – кожен у міру свого натхнення та духовного стану. Фарбренген пройшов у щирій, теплій, хасидській атмосфері. Присутні довго сиділи за столом, говорили «лехаїм», співали нігуни, ділилися думками та переживаннями. Цей вечір став справжнім джерелом єдності, віри та радості.
Захід відбувся за підтримки єврейської громади Дніпра.
