Через чотири дні після Йом Кіпура, увечері 14 тішрея (цього року — 25 вересня), розпочинається новий етап святкувань місяця тішрей — свято Сукот, а за ним Шміні Ацерет і Сімхат Тора. Водночас підготовка до Сукоту починається одразу після Йом Кіпура, підкреслюючи нерозривність цього особливого періоду. Саме в ніч після завершення Дня Спокути за традицією починають будувати сукку.
Ми коротко розповімо читачам про основні складові свята, однак радимо за детальнішими та точнішими рекомендаціями звертатися до синагог і кваліфікованих знавців, адже закони та порядок виконання заповідей Сукоту мають чимало важливих деталей.
Сукот суттєво відрізняється від перших свят місяця тішрей, у центрі яких були теми каяття, тшуви та Суду. Якщо початок місяця пронизаний прагненням до духовного очищення, виправлення та наближення до Вс-вишнього, то друга його половина має інший зміст — привнести Б-жественне у повсякденний світ і настільки перейнятися виконанням Його заповідей, щоб це стало джерелом великої радості.
Цей перехід чудово передають слова з книги Тегілім: «Світло посіяне для праведника, і для прямодушних — радість». Після того як у Йом Кіпур наші серця очистилися й випросталися, настає час радості та душевного спокою Сукоту.
І справді, говорячи про Сукот, Тора тричі наголошує на радості:
«І веселіться перед Господом сім днів» (Ваїкра, 23);
«І веселись у твої свята…» (Дварім, 16);
«І будеш тільки веселим» (Дварім, 16).
Саме тому у святих книгах, коли свято згадується просто як «свято», часто мається на увазі саме Сукот.
У Торі Сукот також називається «святом збору врожаю», адже припадає на завершення сільськогосподарського року. Він розпочинається 15 тішрея і триває сім днів. Восьмий день є окремим святом — Шміні Ацерет, коли вже не сидять у сукці — шалаші, який втілює одну з центральних ідей Сукоту.
Назва Шміні Ацерет пов’язана зі словами Тори: «На восьмий день [шміні] буде у вас святкове зібрання [ацерет] — жодної роботи не робіть» (Бемідбар, 29). Слово «ацерет» буквально означає «затримка», «перебування». Мідраш пояснює цю назву так: після завершення семи днів Сукоту Вс-вишній звертається до євреїв: «Будь ласка, залишіться зі Мною ще на один день — важко Мені розлучатися з вами».
У всіх країнах за межами Ерец-Ісраель Шміні Ацерет припадає на восьмий день від початку Сукоту, а Сімхат Тора — на дев’ятий, відповідно до правила подвоєння святкових днів у діаспорі. В Ізраїлі Шміні Ацерет і Сімхат Тора відзначають в один день.
Перші два дні Сукоту мають статус «йом тов» (в Ерец-Ісраель — лише перший), а дні між ними та Шміні Ацерет називаються «холь а-моед» — «святкові будні».
Сукот — одне з трьох паломницьких свят, під час яких Тора заповідає синам Ізраїлю збиратися в Єрусалимі та святкувати там. Це свято багате на заповіді, а основні з тих, що виконуються сьогодні, можна умовно об’єднати у дві групи: пов’язані із суккою та з «чотирма рослинами». За часів Єрусалимського Храму в Сукот також виконувалися заповіді, пов’язані з особливими святковими жертвоприношеннями.
Проте навіть сьогодні, у найвіддаленіших від Єрусалима громадах, святкування Сукоту зберігає мотиви, що нагадують про Храмове служіння. Особливо яскраво це проявляється у «сімхат бейт га-шоейва» — радості, пов’язаній із возлиттям води на жертовник (нісух га-маїм), а також у давньому звичаї, започаткованому ще пророками, бити об землю гілками верби в день Гошана Раба — останній день Сукоту.
Гошана Раба ніби повертає нас до мотивів початку місяця тішрей — Суду та каяття. Єврейська традиція говорить, що під час Сукоту Вс-вишній судить не кожну людину окремо, а світ у цілому, визначаючи, скільки дощу випаде цього року, яким буде врожай і скільки плодів дадуть дерева. А в Гошана Раба на Небесах остаточно «закриваються» особисті справи, розпочаті в Рош га-Шана: «У сьомий день свята остаточний вирок скріплюється печаткою».
Тому Гошана Раба певною мірою нагадує Йом Кіпур. Як і в Йом Кіпур, цього дня особливого значення набувають молитва та каяття. Читають спеціальні молитви — Гошанот, беруть у руки гілки верби, які також називають гошанот, і сім разів обходять сувій Тори, встановлений на бімі в центрі синагоги, подібно до того, як священнослужителі в Храмі обходили жертовник.
Про те, якою має бути сукка, як правильно виконувати пов’язані з нею заповіді та як дотримуватися заповіді про «чотири рослини», ми детальніше розповімо з годом.
