Рош Ходеш Хешван – початок тихого місяця Мархешвана

Після бурхливих і святих днів місяця Тішрей настає Рош Ходеш Хешван – час, коли душа єврейського народу ніби робить вдих. Це новомісяччя відзначає перехід від духовного піку свят до буден, у яких потрібно не менше святості. У місяці Мархешван немає жодного свята, заповіданого нам Торою. Рош Ходеш Хешван святкується два дні: перший день припадає на 30 Тішрея, а другий – на 1 Хешвана. Цей звичай пов’язаний з тим, що Тішрей – повний місяць (30 днів).

Мудреці вчили, що молитву Мусаф у Рош Ходеш Хешван читають лише з молитовника, а не напам’ять.
«Уривки з Тори не читають на пам’ять» (Галаха).
Чому саме Хешван?
Тому що Мусаф цього дня читається після дворічної перерви – адже в Рош а-Шана новомісяччя не згадується. Тому євреї бояться помилитися навіть в одному слові священного тексту.
«Слова Тори мають бути свіжими в устах твоїх кожного дня» (Талмуд, Трактат Ерувін 54а).

Хешван – восьмий місяць за ліком від Нісана і другий від Тішрея.
У Танасі він названий Бул:
«В одинадцятий рік, у місяці Бул – це восьмий місяць – він завершив будівництво Храму» (Млахим I, 6:38).
Слово Бул означає «в’янення» – трава сохне, і худобу починають годувати сіном.
За іншим тлумаченням, воно пов’язане зі словом Явул – урожай, адже у Хешвані починається сівба.
А також – зі словом Мабул (Потоп): саме в цьому місяці почалися дощі Потопу, що затопили землю за часів Ноаха.
У Мідраші сказано:
«Оскільки Потоп почався в місяці Хешван, він і залишиться дощовим навіки».
У єврейській традиції вважається, що Всесвітній потоп почався в місяці Хешван (або Мархешван), 17-го числа, а закінчився 27-го числа того ж місяця через рік. Тому місяць і отримав назву «Мархешван», що означає «гіркий хешван», оскільки цей період пов’язаний з карою за гріхи та з горем через лиха, що спіткали Ізраїль.

Чому Хешван називають «Мархешван»?
Після повернення з Вавилону євреї стали називати цей місяць Мархешван.
Слово «мар» означає «гіркота» – адже в цьому місяці немає жодного свята.
Мідраш наводить ще одне пояснення: «Гіркота Хешвана буде перетворена на радість – у майбутньому Всевишній дасть йому свято» (Ялкут Шимоні).
Місяць Хешван зберігає в собі біль:

  • У цьому місяці почався Потоп.
  • У Мархешвані Єровам запровадив ідолопоклонство.
  • У Мархешвані вавилоняни вбили синів царя Цідкіяху.
    Але в кожній з цих подій – натяк на очищення, на повернення до Б-га. Адже з дощів народжується життя.
    Саме в місяці Хешван цар Шломо завершив будівництво Храму.
    Але освячення відбулося лише через рік – у Тішрей.
    Хешван залишився без свята, але не назавжди:
    «У майбутньому Всевишній відшкодує місяцю Мархешван його частку – свято буде встановлено саме в ньому» (Мідраш).

Сузір’я Мархешвана відповідає Скорпіону.
Як скорпіон не може жити без вологи, так і земля Ізраїлю в цьому місяці прагне дощу.

7 Мархешвана починають молитися про дощ:
«Даруй дощ для благословення, а не для прокльону, для життя, а не для смерті, для ситості, а не для голоду» (Молитва Гешем).

11 Мархешвана – День смерті праматері Рахели
«– Гей, гей, швидше покличте акушерку! Дружина Яакова, Рахель, народжує другу дитину!
– Поспішайте, Рахелі все гірше і гірше, вона вмирає! Що ж робити?! Горе нам, горе!»
…Врятувати Рахель не змогли. Прабатько Яаков був невтішний. Адже він любив свою дружину і знав, що навіть не зможе бути похованим поруч із коханою! Але кажуть, що Рахель і після смерті продовжує молитися за нас із вами. Вона просить, щоб усі євреї були цілі й неушкоджені й повернулися до Землі Ізраїлю. Пророк Ірмеягу був упевнений, що Всевишній прислухається до кожного її слова:
Ко амар А-донай: міні колех мі-бехі ве-ейнаїх мі-діма, кі єш сахар лі-феулатех, неум А-донай, ве-шаву мэ-эрец ойев.
«Так сказав Господь: стримуй голос твій від ридання й очі твої від сліз, бо є відплата за працю твою, – сказав Господь, – повернуться вони з ворожої землі» (Ірмеягу, 31:15).

20 Хешвана – День народження рабі Шалома-Довбера (Ребе Рашаба)
У 5621 (1860) році, який Цемах Цедек назвав Кітра («корона»). Рабі Шалом-Довбер був названий на честь Мітелер Ребе (рабі Довбера) та на честь батька Цемах Цедека (рабі Шалома-Шахни).
Ребе Рашаб народився у другий день тижня 20 Мар-Хешвана 5621 року в Любавичах.
Коли хлопчику виповнилося три роки, під час першого стриження дід Цемах-Цедек призначив його бути Ребе, сказавши при цьому: «Вчитель наш Баал-Шем-Тов вручив своєму учневі раву Магіду духовний глечик олії, щоб той помазав Алтер Ребе на правління в поколіннях його. Цією силою був помазаний мій тесть, Мітелер Ребе, а я нею помазав тебе [Ребе Маараша], а тепер – цієї дитини».
Після смерті свого батька (Ребе Маараша) рабі Шолом-Довбер відмовлявся стати Ребе. Це тривало 11 років, поки він офіційно не прийняв кермо управління хасідами ХАБАДу в Рош а-Шана 5654 року. Того дня він почав молитися на постійному місці свого батька та приймати хасідів на аудієнції.
Ребе Рашаб створив єшиву «Томхей Тмімім». Він оголосив про це на зібранні в Любавичах, де були присутні п’ятдесят рабинів і меценатів, і зізнався, що протягом десяти років простягався на могилах своїх предків, щоб реалізувати цей план. Нововведенням єшиви було те, що в ній вивчали хасідизм на такому ж рівні, як і Талмуд.
Ребе Рашаб піклувався не лише про своїх хасідів, але й про євреїв в інших країнах. Він відправляв туди своїх посланців, щоб прищепити людям дух Тори та заповідей.
Трактати з хасідизму Ребе Рашаба були особливої глибини з численними метафорами й прикладами. Його знамениті «Продовження» стали основою вивчення хасідизму в єшивах, а сам він отримав назву «РАМБАМ хасідизму».

Підсумок
Місяць Хешван вчить нас бачити святощі у простоті. Після сяйва Тішрея настає тиша – але саме вона дозволяє Торі проникнути в серце.
Нехай цей Хешван стане часом дощу благословень, духовного оновлення та тихого, глибокого зв’язку з Творцем.