Цього місяця почалося руйнування Святого Храму в Єрусалимі.
Тамуз – четвертий із дванадцяти місяців єврейського календаря, починаючи з нісана. З нього починається літній сезон, до якого входять місяці Тамуз, Ав і Елул.
17-го числа місяця Тамуз – піст, який відзначає день, коли римляни прорвали стіни Єрусалима (у 69 році н. е.) – починається період, відомий як «Три тижні».
Це щорічний період трауру, коли ми оплакуємо руйнування Святого Храму та причини нашого нинішнього вигнання. Цей період досягає своєї кульмінації та завершується постом Дев’ятого ава – днем, коли обидва Храми були віддані вогню (у 423 році до н. е. та 69 році н. е.). Через це, а також безліч інших трагедій, що сталися в цей час у єврейській історії, ми зменшуємо прояви радості протягом трьох тижнів, що передують цьому дню.
Чому ми сумуємо вже понад дві тисячі років?
Б-г – наш Батько, а ми – Його діти. І в період галуту (вигнання) ми – сім’я в розладі. Нас вигнали з Дому Отця, і наші стосунки з Ним порушені. Але це не так, як має бути – і так було не завжди. Колись ми були окутані любов’ю Всевишнього. Його любов проявлялася в чудесах, пророках, достатку благословень і Землі, що тече молоком і медом.
У центрі цих стосунків стояв Святий Храм – Дім Б-га, де Він буквально перебував серед Свого народу, і Його присутність відчувалася.
Усі страждання, які випали на нашу долю після руйнування Храму, – наслідок вигнання. Ось чому ми сумуємо за руйнуванням Храмів. Ми з повною вірою віримо і молимося, що день повернення в Дім нашого Батька близький, і ми знову відчуємо Його любов. Ми з надією очікуємо світлого майбутнього, коли світ досягне мети свого існування і наповниться вічним миром і добром.
