Щорічний літній табір «Шлухім штетл» для доньок рабинів із різних громад світу, який уже п’ятнадцять років проводиться за підтримки Єврейської громади Дніпра, цього року був організований у Польщі, у курортному місті Устронь, що в Сілезьких Бескидах.
У таборі, який проходив з 6 по 21 липня, змогли відпочити 80 дівчат із 16 країн. Для багатьох з них шлях до табору виявився дуже непростим – дівчата з Ізраїлю були змушені їхати через Ларнаку (Кіпр), складною була дорога і для учасниць з України: вони з’їхалися до Одеси, де провели Шабат, а вже потім єдиною групою вирушили до Устроні.
Головна ідея табору «Шлухім штетл» – зміцнити відчуття спільності, єдності та солідарності серед дівчат, які часто живуть у дуже маленьких громадах, де родини, що ведуть релігійний спосіб життя, є нечисленними, а подекуди – єдиними. Надати можливість юним посланницям Ребе, маленьким принцесам, розкрити себе у своєму середовищі, наповнити їхнє життя хасидською радістю та світлом їдишкайт – ось головна місія «Шлухім штетл», яким уже десять років керує родина Вебер – рабин Мойше Лейб та його дружина ребецн Шошанна.
Цьогоріч табір вийшов незвичним – понад шістдесят відсотків дівчат приїхали до нього вперше, і він став по-справжньому міжнародним, хоча й зберіг багато рис і принципів того табору, що був закладений у Єврейській громаді Дніпра. Але тепер табір набув європейського масштабу й комфорту – розміщення у розкішному готелі високого класу з басейнами, спа-зоною, неймовірною природою, захопливими екскурсіями, серед яких – спуск у вугільну шахту на глибину 320 метрів і поїздка до одного з найвідоміших лунапарків – «Енерджиландія» (Energylandia), що в місті Затор між Краковом і Катовіце, де дівчата провели цілий день, відвідавши понад 120 різноманітних атракціонів.
«Було багато розваг, ігор та веселого дозвілля, але головне – це, звісно, навчання, спільні заходи, хасидська атмосфера та дуже високий рівень натхнення й відчуття благословення від Любавицького Ребе, – розповідає рабин Мойше Лейб Вебер, – моя дружина, ребецн Шошанна, стала майже мамою для кожної дівчинки – цілодобово дбала про їхній комфорт, добробут і наповненість духовним змістом. Вона разом із командою мадріхот із «Бейт Хана Цфат», багато з яких свого часу самі були учасницями «Шлухім штетл», змогли організувати все на найвищому рівні. А завдяки сприянню Головного рабина Кракова Еліезера Гур-Арі та чудової логістки й організаторки Ірини Журавської, нам вдалося зробити цей табір вражаючим і таким, що, ми впевнені, приніс Ребе великий нахес».
Кожен день у таборі був наповнений особливою атмосферою – заняття за спеціально підготовленими брошурами, продумані й ретельно сплановані групові активності, прогулянки серед мальовничих гір і екскурсії до чудових місць, а найголовніше – багато позитивного спілкування, радість дружби, відчуття великої єдиної люблячої родини. Не дивно, що дівчата вже мріють про нову зустріч у майбутньому таборі «Шлухім штетл», а батьки надсилають організаторам захоплені листи.
«Щодня, щохвилини ми відчували благословення й допомогу від Любавицького Ребе, ми усвідомлювали, що робимо все, аби кожна дівчинка почувалася маленькою королевою – саме так, як того бажав Ребе, – продовжує рабин Мойше Лейб Вебер, – звісно, усе це стало можливим лише завдяки ініціативі та підтримці Головного рабина Дніпра Шмуеля Камінецького й тій допомозі, яку нам надала Єврейська громада Дніпра, особливо її шановані меценати: родина Пінкус, Шломо Черток, рабин Меїр Цві Стамблер, Йосеф Довід Бєляєв і Менахем Мендел Абраменко, який не лише підтримав нас, а й постійно цікавився нашою роботою – телефонував, вникав у всі деталі й підтримував нас у всьому. Також я хочу висловити подяку за допомогу й сприяння шанованому рабину Менахему Менделу Котлярському зі США та фонду «Меромім». Завдяки підтримці таких неймовірних людей нам вдалося створити справжнє диво, освітити цей світ і надихнути чудових юних посланниць Ребе, зарядивши їх енергією на цілий рік».
