Починаючи з першої суботи після завершення свята Песах, у синагогах розпочинають вивчення трактату «Піркей Авот» («Повчання отців»). Його вивчають щосуботи після полуденної молитви Мінха.
Ось що пишуть про цю традицію єврейські джерела: «Згідно зі стародавньою традицією, в суботи між святами Песах і Шавуот вивчають трактат Мішни «Піркей Авот». Цей трактат присвячено питанням етики та психології людини. На відміну від інших трактатів Мішни, він не містить практичних приписів, а встановлює моральні норми поведінки, прославляє високі душевні якості.
У трактаті зібрано вислови найбільших наших учителів — «авот олам» («батьків світу»), звідси і його назва — «Авот». Деякі додають, що принципи, викладені в ньому, — це батьки всієї мудрості й чеснот, дороговказ для всіх, хто прагне морального вдосконалення.
Наприкінці свого коментаря до трактату Раші пише: «Він називається “Авот”, бо в ньому послідовно наведено вислови перших наших учителів і засновників вчення, які передавали його один одному від Моше до Йеошуа, старійшин, Мужів Великого Зібрання, Шамая й Гілеля, раббана Йоханана бен Заккая та його учнів. Це зроблено, щоб показати, наскільки мудрими були їхні дії, як вони наставляли й застерігали своїх сучасників, і що кожен мудрець має чинити так само».
У трактаті подано найвищі моральні принципи, і ми, читаючи їх, мимоволі замислюємося: «Невже ми здатні досягти такого рівня? Якщо ні — навіщо тоді ми це вивчаємо?» Але водночас у «Піркей Авот» згадано багато норм, які ігнорують лише закоренілі злочинці, ким більшість із нас точно не є. Тож кожен порядний єврей має спитати себе: «Що нового нам кажуть ці очевидні правила? Навіщо ми повинні їх вивчати?»
Відповідь — у Мішні з трактату Сангедрін, яка є епіграфом до кожного розділу «Піркей Авот»: «У кожного єврея є частка в майбутньому світі». А кожен розділ завершується словами: «Всевишній побажав облагодіяти Ізраїль, тому дав йому Тору й заповіді».
Ніхто з нас не може сказати: «Це занадто високо для мене. Це для мудреців і праведників, не для простих людей». Це не так. Кожен з нас пов’язаний з цим, так само як з небесним світом.
Ми не повинні зневажати навіть ті повчання, які здаються очевидними. У Торі багато законів, які ми б, можливо, впровадили самі, навіть якби вона їх не дала. Але Всевишній зробив нам подарунок — заповіді, за виконання яких ми отримуємо нагороду. Так само й той, хто вивчає навіть прості слова наших мудреців, отримує безцінну нагороду — бо це частина вивчення Тори, даної нам на Синаї.
Спочатку трактат мав п’ять розділів. Шостий було додано пізніше через звичай вивчати «Авот» щосуботи. Його читають у шосту, останню суботу перед святом Шавуот — дарування Тори. Цей звичай згадується ще в молитвеннику раббі Амрама Гаона понад 1100 років тому: «У нашій талмудичній школі у Вавилоні прийнято після молитви Мінха в суботу вивчати “Авот” і розділ “Цінність Тори”».
