Сьогодні, 3 кислева, сто двадцять перша річниця з Дня народження Дов-Бера Шнеєрсона, брата Сьомого Любавицького Ребе Менахема-Мендла Шнеєрсона, середнього сина Головного рабина Єкатеринослава у 1909-1939 роках рабі Леві-Іцхака Шнеєрсона та його дружини праведниці Хани Шнеєрсон.
Дов-Бер Шнеєрсон народився у 1904 році, незадовго до переїзду родини рабина Леві-Іцхака Шнеєрсона та його дружини Хани з Миколаєва до Єкатеринослава. Хоча Дов-Бер, як і його брати, відзначався дивовижними здібностями і дуже добре вчився, він мав дуже слабке й крихке здоров’я і часто потребував постійного медичного догляду. Після арешту батька Ребе сталінським НКВС у 1939 році його дружина пішла за ним до місця його ув’язнення в Казахстан, але всім було зрозуміло, що Дов-Бер не винесе найважчих умов дороги та перебування в місці заслання батька, і він залишився в Дніпрі на піклуванні родичів та близьких. Після захоплення Дніпра нацистами в 1941 році Дов-Бер Шнеєрсон разом з іншими пацієнтами лікарні на Ігрені був розстріляний айнзацкомандою «Ц-6». Після здобуття Україною незалежності та відродження єврейського життя в місті на братській могилі було встановлено пам’ятний знак.
Дуже емоційним і щемливим є оповідання про Дов-Бера Шнеєрсона, написане його матір’ю, праведницею Ханою Шнеєрсон, у її знаменитих «Спогадах». На жаль, перекладу цієї, тридцять сьомої, частини її спогадів російською мовою, у визнаному перекладі Цві-Гірша Бліндера, нашому сайту виявити не вдалося, і ми пропонуємо читачам ознайомитися з ним на сайті www.chabad.org англійською мовою.
