Сьогодні розпочався місяць Адар, останній із місяців єврейського календаря (але не останній місяць року), бо лік місяців Тора веде, починаючи з Нісана – місяця виходу з Єгипту, а зміна календарного року відбувається 1 числа місяця Тішрей, у день річниці створення першої людини.
Рош Ходеш (новомісяччя) Адара святкується два дні, оскільки попередній йому місяць Шват завжди триває 30 днів. Адар – єдиний місяць, який подвоюється у високосний рік, коли додається ще один, другий Адар. Тим не менш, це завжди один і той самий місяць – і перший, і другий Адар є тим самим дванадцятим місяцем року (новомісяччя другого, додаткового Адара теж триває два дні, оскільки в такому разі перший Адар складається з 30 днів). Цього року у нас тільки 1 Адар.
Однак у звичайному, невисокосному (такому як зараз) році місяць Адар неповний – він складається з 29 днів. (Адар, що безпосередньо передує місяцю Нісан, завжди складається з 29 днів, а от якщо в році два Адари, то перший буде в тридцять днів, а другий у двадцять дев’ять).
Адар вважається найбільш благополучним, вдалим і сприятливим місяцем, коли навіть явні нещастя й неприємності перетворюються на благо й обертаються удачею. В Адарі все перевертається, наголошував Любавицький Ребе, і перевертається на краще.
Найбільш яскраво це виявилося за часів Мордехая та Естер і чудесної перемоги єврейського народу над злодіями, яких очолював Аман. Однак слід пам’ятати, що вдалими визнані не тільки дні Пуриму, а й увесь місяць названий «таким, що примножує веселощі».
Мудреці пов’язують це з зодіакальним сузір’ям Адара – Рибами (івритом – дагім). Так, вказується: «як риби, які сильні, спритні й добре почуваються у воді – світі, в якому вони живуть, Ізраїль сильний і добре почувається у світі Тори, води якої піднімаються цього місяця». Таким чином, Тора приносить їм удачу. Жоден ворог не може завдати шкоди народові Ізраїлю, якщо в ньому не ослабне прагнення до Тори, як це сталося під час першої війни з Амалеком або в історії Мордехая та Естер, коли зайшло сузір’я, що опікувалося Ізраїлем, і над ним нависла загроза знищення. Бо, як тільки Ізраїль зміцнює свій зв’язок із Торою, Всевишній негайно руйнує задуми ворогів і сузір’я, що опікується Ізраїлем, високо піднімається на небосхилі.
Ось чого навчає нас Барайта (Брахот, 61): «Одного разу ворожі Ізраїлю чужинні (римські) власті заборонили євреям вивчати Тору. Папос бен Єгуда подорожував тоді Ерец Ісраель і виявив, що рабі Аківа збирає всюди великі групи учнів і публічно викладає Тору. Він звернувся до нього: “Аківо! Ти не боїшся римської влади?” Той відповів: “Я розповім тобі притчу, яка пояснить тобі наше становище. Якось лисиця прогулювалася берегом річки. Побачивши риб, які збиралися то в одному, то в іншому місці, вона запитала:
– Від чого ви тікаєте?
Риби відповіли:
– Ми рятуємося від сіток, які розставляють люди.
Тоді лисиця сказала:
– Можливо, ви хочете перебратися на сушу, під мій захист, і укласти зі мною такий самий союз, який уклали ваші батьки з моїми?
На це риби сказали:
– Ти – зовсім не те, що про тебе кажуть. Кажуть, що лисиця найрозумніша за всіх звірів, але ти просто дурна! Якщо у своєму рідному середовищі ми відчуваємо такий страх, то в середовищі, яке й саме по собі віщує нам загибель, хіба нам не буде ще гірше?
Так і ми. Зараз ми сидимо й вивчаємо Тору, про яку сказано: “Вона – твоє життя і твоє довголіття”, і перебуваємо в такому сумному становищі. Наскільки ж гірше буде, якщо ми відмовимося від неї!”».
Джерело сили й радості Ізраїлю – у водах Тори, що піднімаються. Місяць Адар, створений для радості, приносить її тільки на хвилях Тори. Просто дні Адара підходять більше, ніж будь-які інші дні в році, для того, щоб прийняти тягар Тори за доброю волею, з любов’ю та радістю!
