Сьогодні, 14 грудня, розпочалося свято Ханука, яке триває вісім днів. Це свято світла та добра, і в той же час – свято свободи, адже ми згадуємо про те, як Вс-вишній допомагав народові, що боровся за своє звільнення від іноземних загарбників, і які Він звершив чудеса. У Хануці ми бачимо прообраз майбутнього повного та остаточного Визволення, і ми просимо Творця світу про те, щоб ми, якнайшвидше, удостоїлися запалити Менору в Храмі, відновленому на вказаному Ним місці, у святому місті Єрусалимі.
Ми вітаємо наших читачів і бажаємо їм світлої та радісної Хануки!
Нагадаємо, коротко, історію, основні заповіді та звичаї свята.
Історія та символіка
У II столітті до н.е. в Юдеї, що перебувала під владою греко-сирійської імперії Селевкідів, спалахнуло повстання. Приводом до нього послужило не стільки бажання здобути політичну незалежність, скільки обурення жорстокими гоніннями на юдейську релігію. Вони стали зовсім нестерпними за імператора Антіоха Епіфана, який повсюди насаджував культ грецьких богів (причому в завзятті додав до останніх також і свою скромну персону), а дотримання законів Тори заборонив під страхом смертної кари.
Але найсумніше те, що багато євреїв відмовилися від релігії свого народу. І не зі страху перед репресіями, а дуже охоче, спокушені грецьким “просвітництвом”. І будучи ревними членами нового суспільства, вони навіть видавали владі своїх співвітчизників, які продовжували таємно сповідувати юдаїзм.
Тим не менш, повстання, розпочате жменею героїв під проводом братів Хашмонаїв (Макавеїв), з часом стало загальнонародним і увінчалося звільненням від язичників Єрусалиму та Єрусалимського Храму. У 165 році до н.е., 25 числа місяця кислев, євреї освятили осквернений греками Храм і новий жертовник (слово “ханука” і означає “освячення”). При звільненні Храму в ньому вдалося знайти лише один, закопуваний у землю глечик ритуально чистого, неоскверненного греками олії, якого могло б вистачити лише на одну ніч горіння Менори (храмового світильника), але сталося чудо: цією олією запалювали Менору вісім днів – поки не було приготовано нову ритуально чисту олію. На згадку про це мудреці того покоління постановили, що щороку ці вісім днів будуть днями свята, і кожну ніч у ці дні євреї будуть запалювати світильники біля входу в будинки.
Однак це має нагадувати нам також про інше, справді головне диво Хануки. Адже, незважаючи на те, що переважна більшість євреїв віддалилася від Вс-вишнього, тим не менш, Хашмонаям вдалося здобути не лише військову перемогу над ворогами, але й духовну також, і повернути своїх співвітчизників до релігії батьків.
Ці два дива пов’язані між собою, і перше є символом для другого. Бо подібно до того, як серед величезної кількості олії, не знищеної греками, але оскверненої ними, все-таки знайшовся маленький глечик ритуально чистої олії, так і в глибині душі будь-якого єврея, як би низько він не опустився, під нашаруваннями скверни все-таки тліє іскра віри у Вс-вишнього. І це запорука того, що кожен єврей може повернутися на шлях Тори.
Запалювання менори
Талмуд говорить про запалювання ханукальних свічок наступне: “Ось у чому полягає заповідь ханукального світильника: один вогонь на будинок, а найкраще виконання – для кожного члена родини. Що ж стосується виконання самого найкращого, то школа Шамая говорить, що в перший день запалюють вісім вогнів і зменшують їх кількість з кожним днем; а школа Гілеля говорить, що в перший день запалюють один, а в кожен з наступних днів додають по одному”.
Ми слідуємо школі Гілеля і в перший ханукальний вечір запалюємо одну свічку, у другий – дві, і так далі, щоб у восьмий вечір горіло вісім вогнів. Для запалювання використовується спеціальний світильник – “менора” або “ханукія”.
Час запалювання ханукальних свічок – початок ночі. Перш ніж запалити їх, заборонено братися за якусь іншу справу. Багато хто не чекає початку ночі, а запалює ханукальні вогники після заходу сонця, ледве настають сутінки. Кожен із цих вогнів повинен горіти не менше півгодини після виходу зірок. Ханукію ставлять на таке місце, де її кожен може побачити, тому що головний зміст заповіді – поширення знання про диво, яке звершив для нас Вс-вишній.
Є звичай ставити ханукію біля входу в будинок: зліва, навпроти мезузи, прикріпленої до правого одвірка, – таким чином, що той, хто входить у будинок, опиняється оточений заповідями. Найкращий спосіб виконання цієї заповіді – запалювати світильник, заправлений оливковою олією: адже ханукальне диво в Храмі, сталося саме з глечиком оливкової олії. Однак можна запалювати і парафінові або воскові свічки.
Вогнем ханукальних свічок не можна користуватися для буденних цілей, тому вогники менори запалюють від особливого світильника (або свічки), який називається “шамаш” (“служка”). Він потрібен для того, щоб не запалювати один вогник від іншого, і для освітлення.
У перший вечір – у 2023 році це 7 грудня – запалюють крайній праворуч світильник і промовляють три благословення:
- Борух Ато Адой-ной Елой-ейну Мелех Оойлом Ашер Кідешону Беміцвойсов Вецівону Леадлік Нейр Хануко. (Благословенний Ти, Г-сподь, Б-же наш, Владика Всесвіту, що освятив нас Своїми заповідями і наказав нам запалювати ханукальний вогонь!)
- Борух Ато Адой-ной Елой-ейну Мелех Оойлом Шеосо Нісім Лаавотейну Байомім Оейм Бізман Азе. (Благословенний Ти, Г-сподь, Б-же наш, Владика Всесвіту, що створив чудеса для наших батьків у ті дні, у цей же час!)
- Борух Ато Адой-ной Елой-ейну Мелех Оойлом Шеехейону Векіймону Веігіону Лізман Азе. (Благословенний Ти, Г-сподь, Б-же наш, Владика Всесвіту, що дав нам життя, підтримав нас і дав дожити нам до цього часу!)
У наступні сім вечорів промовляють лише перші два благословення. Однак, якщо з якої-небудь причини в перший день Хануки світильник не був запалений, то, коли це роблять уперше, до двох перших благословень додають і третє.
В інші дні Хануки додають по одному вогню, запалюючи наступний по порядку світильник: другий праворуч, третій праворуч і т. д. Причому кожного вечора починають запалювати ханукальні вогні саме з нього. Тобто додають світильники (або свічки) праворуч наліво, в той час як кожного разу запалюють вогні зліва направо.
У п’ятницю ми запалюємо ханукальні вогні перед запалюванням суботніх свічок. Цього дня у світильники слід налити більше олії, ніж зазвичай (або взяти свічки більшого розміру) – щоб вогонь у ханукії горів, принаймні, ще півгодини після настання ночі.
На виході Суботи порядок запалювання ханукальних вогнів у синагозі (там теж запалюють ханукію заради прославляння дива) відрізняється від цього порядку в будинку. У синагозі спочатку запалюють ханукальні вогні, потім здійснюють “Авдалу” (обряд проводів Суботи), вдома ж спочатку здійснюють “Авдалу”, а вже потім запалюють ханукальний світильник.
Якщо менору не запалили на самому початку ночі, то це можна зробити після (тільки не після настання Суботи!), промовивши належні благословення увесь час, поки люди в місті не лягли спати, – тому що тоді вони бачать ханукальні вогні і тим самим візьмуть участь у прославлянні дива. Якщо ж запалюють ханукію пізніше, то робити це слід уже без благословень. Якщо обставини не дозволяють чоловікові запалити ханукальний світильник, це може зробити жінка.
Жінки не виконують ніяких робіт по дому увесь час, поки горить ханукія.
Ханукальні звичаї
Окрім законів про те, як слід відзначати Хануку, склалося чимало звичаїв, пов’язаних із цим святом. У дні Хануки прийнято готувати традиційні ханукальні страви: картопляні оладки (на ідиші “латкес”). Поширений також звичай їсти в дні Хануки пончики та інші види їжі, смаженої на рослинній олії. Цей звичай нагадує нам про те, що диво Хануки сталося саме з глечиком олії.
За звичаєм, у ніч на четвертий або п’ятий день Хануки, батьки дають дітям (незалежно від їх віку) “ханукальні гроші” (“хануке гелт” на ідиші або “дмей ханука” на івриті), які, в принципі, можуть бути ними використані на власний розсуд. Однак частину цих грошей треба віддати на цдаку. Дітей слід привчати до цього з малих літ, тим більше що в дні Хануки прийнято давати на цдаку більше грошей, ніж зазвичай.
За звичаєм, у Хануку діти грають у дзиґа, в горіхи і т. д. Найвідоміша з ханукальних ігор – гра в особливий чотиригранний дзиґа (“дрейдл” на ідиші або “севивон” на івриті). Його роблять у вигляді кубика, на чотирьох сторонах якого пишуть літери “нун”, “гімель”, “hей” і “шин”: перші літери слів “Нес гадоль hая шам”, що означає – “Диво велике сталося там”, тобто в Країні Ізраїль. (В Ізраїлі на севивонах замість літери “шин” пишуть літеру “пей”, тобто “здесь” або “тут”. Таким чином, літери утворюють абревіатуру слів “Нес гадоль hая по” – “Диво велике сталося тут”).
Серафима Азімова з Петербурга так розповідає про те, як святкували Хануку в Ленінграді в середині ХХ століття: “Мені тато вирізав “Дрейдл” і івритські літери пояснювалися так: “ג -ganz -все; ה-halb – половина; נ-nocheinmol – ще раз; ש-schwer – тяжко – програш”. Завжди співали пісню “Ханике, ой Ханике, а ёнтев, а шейнер, а лустикер, а ліхтикер, нито нох а зейнем. Але тог ін дрейдлех шпілун мір, heise, зудеке латкес ест он а шир. Ест кіндер, цінт кіндер, ді heilike лихтелах он. Унд зогт алханісем, унд дайнкт Г-т фар ді нісем, ун лозун мір танцен ін кон”. Пишу, як запам’ятала цю пісню, хоча правильніше було б написати її на ідиші і з нотами, але ідиш зараз мало хто знає”.
Один з найвидатніших учнів рабі Ісраеля Баал-Шем-Това, рабі Пінхас з Кореца, говорив: “Щороку в Хануку, коли запалюють ханукальні світильники, у світі відкривається світло, створене в перший день Творіння і потім сховане Вс-вишнім, і воно ж – світло Машиаха”.
Сьомий Любавичський Ребе Менахем-Мендел Шнеерсон сформулював наступні правила, дотримання яких сприяє найкращому виконанню заповідей та звичаїв, пов’язаних з Ханукою:
а) Кожен єврей повинен намагатися переконати своїх сусідів і знайомих запалювати ханукальні світильники – щоб жоден єврейський будинок не залишився в дні цього свята без вогнів.
б) Всі чоловіки, незалежно від віку, включаючи навіть маленьких хлопчиків, повинні запалювати ханукальні вогні.
в) У дні Хануки дорослі повинні збирати єврейських дітей, у тому числі тих, які не мають жодного поняття про єврейство, розповідати їм про диво Хануки і пояснювати їм, як правильно запалювати ханукальний світильник.
г) Бажано, щоб усі єврейські діти – як хлопчики, так і дівчатка – отримали “ханукальні гроші”. Дітям треба пояснити, що частину цих грошей вони повинні віддати своїм друзям у якості “ханукальних”, а іншу частину віддати на цдаку (у п’ятницю на цдаку треба виділити вдвічі більше грошей).
д) Слід вчити дітей, що в дні Хануки треба більше часу присвячувати вивченню Тори, особливо того, що пов’язане з Ханукою.
