Єврейська громада Дніпра та наш сайт закликають усіх молитися за повне та остаточне одужання Марка, сина Клари.
Ми закликаємо всіх прочитати за його одужання 20 и 79 псалми з книги «Тегілім», а також у найближчі дні читання Тори в синагогах тих країн і міст, де ви перебуваєте, попросити прочитати «Мі Шеберах» за одужання Марк бен Клара.
Нехай пошле Вс-вишній для Марка бен Клара якнайшвидше та повне одужання.
20.
Переклад
(1) Керівникові хору. Псалом Давида.
(2) Елохім почує тебе в день недолі; ім’я Елохім Якова заступить Тебе!
(3) Він пошле тобі поміч із святині і з Сіону підкріпить тебе!
(4) Він спом’яне всі жертви твої і дари твої — всепалення твоє прийме!
(5) Елохім дасть тобі по серцю твоєму; наміри твої здійснить!
(6) Звеселімося ж спасінням і піднесімо прапор в ім’я Елохім нашого. Елохім задовольнить усі прохання твої!
(7) Тепер я знаю, що Елохім спасає народ свій, з святих небес Своїх відповідає йому могутністю спасаючої правиці Своєї!
(8) Безбожні хваляться колісницями та зброєю своєю, а ми хвалимося іменем Барух Елохім нашого.
(9) Вони хитаються й падають, а ми стоїмо твердо!
(10) Елохім, спаси! Нехай почує нас Елохім, коли б ми не зверталися [до Тебе].
Текст івритом
א לַמְנַצֵּ֗חַ מִזְמ֥וֹר לְדָוִֽד׃
ב יַֽעַנְךָ֣ יְ֭הוָה בְּי֣וֹם צָרָ֑ה יְ֝שַׂגֶּבְךָ֗ שֵׁ֤ם ׀ אֱלֹהֵ֬י יַעֲקֹֽב׃
ג יִשְׁלַֽח־עֶזְרְךָ֥ מִקֹּ֑דֶשׁ וּ֝מִצִּיּ֗וֹן יִסְעָדֶֽךָּ׃
ד יִזְכֹּ֥ר כָּל־מִנְחֹתֶ֑ךָ וְעוֹלָתְךָ֖ יְדַשְּׁנֶ֣ה סֶֽלָה׃
ה יִֽתֶּן־לְךָ֥ כִלְבָבֶ֑ךָ וְֽכָל־עֲצָתְךָ֥ יְמַלֵּֽא׃
ו נְרַנְּנָ֤ה ׀ בִּ֘ישׁ֤וּעָתֶ֗ךָ וּבְשֵֽׁם־אֱלֹהֵ֥ינוּ נִדְגֹּ֑ל יְמַלֵּ֥א יְ֝הוָ֗ה כָּל־מִשְׁאֲלוֹתֶֽיךָ׃
ז עַתָּ֤ה יָדַ֗עְתִּי כִּ֤י הוֹשִׁ֥יעַ ׀ יְהוָ֗ה מְשִׁ֫יח֥וֹ יַ֭עֲנֵהוּ מִשְּׁמֵ֣י קָדְשׁ֑וֹ בִּ֝גְבֻר֗וֹת יֵ֣שַׁע יְמִינֽוֹ׃
ח אֵ֣לֶּה בָ֭רֶכֶב וְאֵ֣לֶּה בַסּוּסִ֑ים וַאֲנַ֓חְנוּ ׀ בְּשֵׁם־יְהוָ֖ה אֱלֹהֵ֣ינוּ נַזְכִּֽיר׃
ט הֵ֭מָּה כָּרְע֣וּ וְנָפָ֑לוּ וַאֲנַ֥חְנוּ קַּ֝֗מְנוּ וַנִּתְעוֹדָֽד׃
י יְהוָ֥ה הוֹשִׁ֑יעָה הַ֝מֶּ֗לֶךְ יַעֲנֵ֥נוּ בְיוֹם־קָרְאֵֽנוּ׃
79.
Переклад
(1) Псалом Асафа. Елохіме, прийшли чужинці в насліддя Твоє, осквернили святий Храм Твій, Єрусалим обернули на руїну.
(2) Кинули трупи рабів Твоїх на поживу птахам небесним, тіла святих Твоїх — звірам земним.
(3) Розлили кров їх, як воду, навкруги Єрусалиму, і не було кому ховати.
(4) Ми стали посміховиськом для сусідів наших, наругою й соромом для тих, що оточують нас.
(5) Доки, Елохіме? Чи довго будеш безупинно гніватися на нас? [Доки] буде палати, як вогонь, обурення Твоє?
(6) Вилий гнів Твій на народи, які не знають Тебе, і на царства, які ймення Твого не призивають.
(7) Бо вони пожерли народ Твій і місце його спустошили.
(8) Не згадуй давніх гріхів батьків наших, але скоро пошли нам щедроти Твої, Елохіме, бо зубожіли дуже ми.
(9) Поможи нам, Елохіме, Спасителю наш, задля слави імени Твого! Елохіме визволи нас і очисти гріхи наші задля імени Твого…
(10) Щоб не казали народи: “Де Елохім їх?”! Нехай на очах наших зазнають невірні помсти за пролиту кров вірних Твоїх!
(11) Нехай прийде перед лице Твоє стогін ув’язнених, могутністю Твоєю збережи засуджених на смерть!
(12) Всемеро поверни в серце ворогам нашим наругу їх, що нею Тебе, Елохіме, вони зневажали!
(13) А ми, народ Твій і вівці пасовиська Твого, будемо вічно прославляти Тебе та з роду в рід сповіщати хвалу Твою.
Текст івритом
א מִזְמ֗וֹר לְאָ֫סָ֥ף אֱֽלֹהִ֡ים בָּ֤אוּ גוֹיִ֨ם ׀ בְּֽנַחֲלָתֶ֗ךָ טִ֭מְּאוּ אֶת־הֵיכַ֣ל קָדְשֶׁ֑ךָ שָׂ֖מוּ אֶת־יְרוּשָׁלִַ֣ם לְעִיִּֽים׃
ב נָֽתְנ֡וּ אֶת־נִבְלַ֬ת עֲבָדֶ֗יךָ מַ֭אֲכָל לְע֣וֹף הַשָּׁמָ֑יִם בְּשַׂ֥ר חֲ֝סִידֶ֗יךָ לְחַיְתוֹ־אָֽרֶץ׃
ג שָׁפְכ֬וּ דָמָ֨ם ׀
כַּמַּ֗יִם סְֽבִ֘יב֤וֹת יְֽרוּשָׁלִָ֗ם וְאֵ֣ין קוֹבֵֽר׃
ד הָיִ֣ינוּ חֶ֭רְפָּה לִשְׁכֵנֵ֑ינוּ לַ֥עַג וָ֝קֶ֗לֶס לִסְבִיבוֹתֵֽינוּ׃
ה עַד־מָ֣ה יְ֭הוָה תֶּאֱנַ֣ף לָנֶ֑צַח תִּבְעַ֥ר כְּמוֹ־אֵ֝֗שׁ קִנְאָתֶֽךָ׃
ו שְׁפֹ֤ךְ חֲמָתְךָ֨ אֶֽל־הַגּוֹיִם֮ אֲשֶׁ֪ר לֹא־יְדָ֫ע֥וּךָ וְעַ֥ל מַמְלָכ֑וֹת אֲשֶׁ֥ר בְּ֝שִׁמְךָ֗ לֹ֣א קָרָֽאוּ׃
ז כִּ֭י אָכַ֣ל אֶֽת־יַעֲקֹ֑ב וְֽאֶת־נָוֵ֥הוּ הֵשַֽׁמּוּ׃
ח אַֽל־תִּזְכָּר־לָנוּ֮ עֲוֺנֹ֪ת רִאשֹׁ֫נִ֥ים מַ֭הֵר יְקַדְּמ֣וּנוּ רַחֲמֶ֑יךָ כִּ֖י דַלּ֣וֹנוּ מְאֹֽד׃
ט עָזְרֵ֤נוּ ׀ אֱלֹ֘הֵ֤י יִשְׁעֵ֗נוּ עַל־דְּבַ֥ר כְּבֽוֹד־שְׁמֶ֑ךָ וְהַצִּילֵ֥נוּ וְכַפֵּ֥ר עַל־חַ֝טֹּאתֵ֗ינוּ לְמַ֣עַן שְׁמֶֽךָ׃
י לָ֤מָּה ׀ יֹאמְר֣וּ הַגּוֹיִם֮ אַיֵּ֪ה אֱֽלֹהֵ֫יהֶ֥ם יִוָּדַ֣ע בגיים [בַּגּוֹיִ֣ם] לְעֵינֵ֑ינוּ נִ֝קְמַ֗ת דַּֽם־עֲבָדֶ֥יךָ הַשָּׁפֽוּךְ׃
יא תָּ֤ב֣וֹא לְפָנֶיךָ֮ אֶנְקַ֪ת אָ֫סִ֥יר כְּגֹ֥דֶל זְרוֹעֲךָ֑ ה֝וֹתֵ֗ר בְּנֵ֣י תְמוּתָֽה׃
יב וְהָ֘שֵׁ֤ב לִשְׁכֵנֵ֣ינוּ שִׁ֭בְעָתַיִם אֶל־חֵיקָ֑ם חֶרְפָּ֘תָ֤ם אֲשֶׁ֖ר חֵרְפ֣וּךָ אֲדֹנָֽי׃
יג וַאֲנַ֤חְנוּ עַמְּךָ֨ ׀ וְצֹ֥אן מַרְעִיתֶךָ֮ נ֤וֹדֶ֥ה לְּךָ֗ לְע֫וֹלָ֥ם לְדֹ֥ר וָדֹ֑ר נְ֝סַפֵּ֗ר תְּהִלָּתֶֽךָ׃
