Йом Кіпур є кульмінацією «часу тшуви», спонукати до якої покликані всі приготування до свята – і трубіння в шофар на протязі всього елула, і слихот напередодні Рош А Шана, і грізний і урочистий Суд, і 10 грізних днів між винесенням рішення до його затвердження – все це покликане каяттю, але виправленню, поверненню її справжньої сутності). Значення і міць тшуви величезне, недарма в Рош А Шана і Йом Кіпур в синагогах проголошується – «Тшува, Тфіла і Цдока скасовують суворий вирок!».
У викладі бесіди Любавічного Ребе рабином Е. Коганом говориться: «Йом Кіпур – це День Спокути, і щодо сутності цього дня в Талмуді наводиться суперечка мудреців. Одні мудреці кажуть, що відкуплення в Йом Кіпур відбувається лише для тих, хто кається, тим часом як рабі Йеуда Аносі стверджує, що спокутування в Йом Кіпур відбувається незалежно від того, чи каялася людина чи ні, оскільки «сила цього дня викупає».
Насправді із концепцією «сила цього дня викуповує» згодні всі. Ідея її в тому, що духовна сутність дня Йом Кіпур має очищувальну, викупаючу дію. Однак, на думку раббі Йеуди, святість цього дня велика настільки, що очищає навіть не зовсім каяття людини, інші ж мудреці вважають, що каяття – є необхідна умова того, щоб викуплення, зумовлене самою природою дня Йом Кіпур, все-таки відбулося.
Виведення плям
Все це потребує пояснення, адже «спокута» не означає лише прощення Всевишнім гріхів. Людина, здійснюючи гріх, завдає шкоди своїй душі, залишає на ній пляму, і тепер вона повинна цю пляму стерти і шкоду виправити. Як же може бути таке, що все це зітреться і виправиться лише через те, що настав якийсь день – Йом Кіпур?
Але річ у тому, що тут йдеться про розкриття глибинного зв’язку народу Ізраїлю з Творцем.
Можна говорити про різні рівні цього зв’язку. Перший відповідає прийняттю людиною влади Всевишнього та виконання заповідей Тори. Сам факт того, що Всевишній розкриває свою Волю людині, чогось «бажає» від неї, і виконання людиною цього Бажання виявляють певний зв’язок людини з Творцем.
Вищий рівень знаходить вираз у каятті, єврейською – тшуве (буквально «повернення»). У чому суть тшуви? Людина, яка порушує заповіді, нехтує Волею Творця, розриває, здавалося б, свій зв’язок із Ним. Що ж може раптом змусити його ухвалити рішення «повернутися»? Здійснюючи тшуву, людина насправді виявляє більш глибокий рівень свого зв’язку з Всевишнім, розкриває, що по суті він був пов’язаний з Ним, навіть коли порушував Його Волю, і саме цей внутрішній зв’язок спонукав його до каяття і відновив розрив із Творцем на більш зовнішньому рівні.
Потаємний зв’язок
Однак цей внутрішній, що розкривається завдяки тшуві, рівень зв’язку з Богом – ще не є межа. Цей зв’язок несе на собі все ще якусь обумовленість і обмеженість певною мірою, що відповідає ступеню каяття людини.
Існує ще глибший, найпотаємніший, сутнісний рівень зв’язку наших душ із Творцем. Як написано в книзі Танія, душа, що міститься в нас, – це «частка самого Б-га згори», яка в суті своїй завжди єдина з Джерелом.
На цей зв’язок не впливають наші дії і наші гріхи. Вона з духовної природи властива кожному з нас. І ніякий гріх, і провина не в змозі завдати їй шкоди. Однак протягом усього року цей зв’язок прихований у таємній глибині нашої душі, а розкриваються лише зовнішні рівні нашого зв’язку з Творцем, ті, що залежать і мають відношення до наших вчинків, почуттів та рішень. Але в Йом Кіпур проявляється найпотаємніший рівень зв’язку Всевишнього з народом Ізраїлю.
І в цьому сенс поняття «сила цього дня спокутує». Сам цей день розкриває, що кожен із нас пов’язаний із Творцем абсолютно нерозривним зв’язком. І в Йом Кіпур, коли розкривається цей сутнісний зв’язок (якщо тільки людина не протидіє природі цього дня і не порушує піст і закони свята!), усі плями та вади, які завдають наші гріхи, стираються самі собою!»
З використанням матеріалів сайтів www.ru.chabad.org
