Одна з найважливіших заповідей свята Суккот – заповідь про чотири рослини, «арба мінім». Вона базується на тексті Тори: «І візьміть собі першого дня свята плід дерева прекрасного, гілки пальмові і пагони дерева густолистого і верб річкових, і веселіться перед Господом, Б-гом вашим, сім днів» (Ваїкра, 23).
Усна Тора пояснює, що «плід дерева прекрасного» – це етрог (особливий вид цитрусових); «пальмова гілка» – це лулав, верхній молодий (що ще не розпустився) пагін фінікової пальми; «дерево густолисте» – адас (мирт); “верба річкова” – це арава (плакуча верба), гілки якої мають червонуватий відтінок, а листя – довгі, з гладкими краями.
Закони, пов’язані з кошерністю чотирьох рослин, настільки складні, що багато хто, купуючи їх, вважає за краще радитися з рабином або замовляти набір, що має авторитетний сертифікат кошерності (у Дніпрі найкраще купувати такі набори в магазині «Юдаїка»).
Найкраще мати власний набір «Арба мінім» (є думка, що зі сказаного в Торі: «І візьміть собі…» слід, що вони мають бути повною власністю їхнього господаря). Однак, за традицією, ті, хто мають лулав і етрог безвідмовно діляться з тими, хто їх не має, щоб кожен єврей міг виконати міцву «чотирьох рослин», надаючи «арба мінім» «у подарунок за умови повернення».
На що звертати увагу при придбанні та використання «арба мінім» розповідається у цьому короткому відеоролику.
Усі сім днів свята (крім суботи) вимовляють – бажано у суккі – благословення на лулав та етрог.
Заповідь «Нетилат-Лулав» виконують стоячи. Беруть лулав (тут і далі ми будемо називати так всі три рослини: лулав, араву і адac, пов’язані разом) в праву руку – так, щоб здера (та сторона, на якій видно стовбур) була звернена до виконуючого заповідь, а етрог – в ліву, і промовляють благолатення «повелів нам:
Барух ата адо-най ело-ейну мелех аолам ашер кідешану беміцвотав вецівану аль етілат лулав.
Потім етрог приєднують до лулава таким чином, щоб верхня третина етрогу торкалася нижньої частини лулава. Першого дня свята, коли заповідь нетилат-лулав виконують уперше, після цього благословення вимовляють «шеехеяну»:
Барух ата адо-най ело-ейну мелех аолам шеехейану вейкійману вегіяну лізман азе.
Сам «Нетилат-лулав» є складною серією рухів: лулав беруть у праву руку, встають обличчям на схід і, тримаючи його біля серця, вимовляють благословення. Потім беруть лівою рукою етрог, приєднують його, тримаючи плодоніжкою донизу, до нижньої частини лулава. Потім слід витягнути руки у напрямку південного сходу, притиснути їх до грудей у серця та повторити ці рухи тричі. Потім роблять те саме, витягуючи руки у північно-східному напрямку, у східному, потім піднімають руки, повертають їх до серця, потім опускають і повертають до серця, потім витягують у південно-західному напрямку і, нарешті, – у напрямку заходу. Кожен зворотно-поступальний рух (в одному із шести напрямків) повторюють тричі.
Сенс заповіді «про чотири рослини» тлумачать по-різному. Насамперед виникає питання – чому з усього рослинного світу обрано саме ці чотири види? Одна з відповідей – тому що кожна з них не схожа на всі інші: «плід дерева прекрасного», тобто етрог, має прекрасний запах і смак; «пагін фінікової пальми», лулав – беруть від дерева, плоди якого солодкі, але не пахнуть; «гілка дерева густолистого», адас (мирт) – чудово пахне, але неїстівна; «Гілка річкової верби», арава – неїстівна і не має запаху.
Звідси виводиться, що кожна з цих рослин символізує певну категорію євреїв:
-
Етрог — символізує євреїв, які володіють відразу двома чеснотами: і «ароматом» Тори (вивчення), і «смаком» до виконання заповідей.
-
Лулав (пальмова гілка) — символізує тих, хто вчив Тору небагато і має досить скромні пізнання в ній, але відрізняється старанним виконанням заповідей.
-
Адас (мирт) — символізує тих, хто, навпаки, чудво вивчає Тору та вчить їй інших, але самі не відрізняються старанним виконанням заповідей.
-
Арава (верба) — символізує євреїв, які не вивчають Тору і не виконують заповідей.
Але що робить Вс-вишній? «Не можна ж їх відкинути! Нехай вони будуть пов’язані в єдиний пучок і доповнять один одного, искупивши свої гріхи».
Ось чому ми повинні зв’язати ці чотири види рослин, різних у всьому, докупи. Цим ми демонструємо світогляд юдаїзму: прагнення виховати всі ці чотири типи євреїв на основі Тори і заповідей та подарувати їм відчуття єдності та взаємності у стосунках особистості з суспільством.
І так ми молимося в «Страшні дні»: «…і стануть єдиним пучком, щоб виконувати Твою волю від усього серця». А в Талмуді, в трактаті Сангедрін, сказано: «Усі євреї відповідальні один за одного».
