У Дніпрі відбулася церемонія Хупи – одруження для Сари Камінецької, доньки Головного рабина Дніпра та регіону Шмуеля Камінецького і ребецн Хани, та Йегуди Кес, сина Дмитра та Олени Кес. Весільні церемонії проходили в найбільшому у світі єврейському центрі «Менора» у сімейному форматі за участю вузького кола запрошених гостей.
Перша частина урочистостей з нагоди одруження «Кабалат панім» пройшла відповідно до єврейської традиції роздільно, чоловіки вітали нареченого, а жінки – наречену, яка воссідала на особливому весільному троні, приймала привітання від рідних і подруг, читала Тегілім і благословляла. А наречений у колі чоловіків прочитав маамар «Лехо Дойді», тим самим привертаючи благословення Вс-вишнього на створення нової сім’ї. Цей маамар вперше був виголошений у 1929 році Шостим Любавицьким Ребе, раббі Йосефом-Іцхаком Шнеєрсоном, на весіллі його доньки, праведної ребецн Хаї-Мушки, з раббі Менахемом-Менделом Шнеєрсоном, який згодом став Любавицьким Ребе.
З перших хвилин урочистості відчувалася особлива атмосфера піднесеності, радості та внутрішнього світла, притаманна справжньому єврейському весіллю. У цей день, як навчають мудреці, наречений подібний до царя, а наречена – до цариці, і тому кожна мить була наповнена не лише щастям близьких, але й глибоким духовним змістом.
Центральним моментом усіх урочистостей, пов’язаних з одруженням Сари Камінецької та Йегуди Кеса, стала церемонія Хупа ве-Кідушин, яку провів батько нареченої, Головний рабин Дніпра та регіону Шмуель Камінецький.
Перед початком Хупи відбувся один із найзворушливіших моментів єврейського весілля – обряд Бадекен. Наречений, якого супроводжували батько нареченої рабин Шмуель Камінецький та р. Яаков Синяков, підійшов до нареченої і опустив фату на її обличчя. Цей давній звичай підкреслює, що основою єврейської сім’ї є не зовнішнє враження, а внутрішня краса, скромність, гідність і духовна глибина.
Після цього спочатку нареченого підвели під Хупу, а потім до нього привели наречену, яку супроводжували її мати, ребецн Хана Камінецька, і ребецн Ілана Хана Синякова. У руках супроводжуючих горіли свічки, що символізують світло Тори і те Б-жественне благословення, яким супроводжується створення нового єврейського дому.
Особливо вражаючим моментом церемонії стали сім кіл, які наречена здійснила навколо нареченого. Цей давній звичай символізує створення нової єдності, нового дому і нового світу, який наречений і наречена будуватимуть разом на основі вічних цінностей Тори, любові, вірності та взаємної відповідальності.
Привітальний гімн молодим «Мі Яадір» виконали брати нареченої – Реувен, Менахем Мендел і Йосеф Іцхак Камінецькі.
Велике враження на учасників весільної церемонії справило читання листа Любавицького Ребе з благословенням нареченому і нареченій. Лист прочитав рабин Ісроель Ар’є Лейб һа-Леві Гуревич, а переклад прочитав рабин Мойше Лістенгурт.
Особливим моментом стало і благословення коенів, яке виголосив рабин Шолом Довбер һа-коен Ерентрой. Це благословення, що має особливу святість, надало Хупі ще більшої піднесеності і духовної глибини.
Придатність кільця та законну силу церемонії Кідушин засвідчили почесні свідки – рабин Меїр Цві Стамблер і рабин Рафаель Довбер Рутман. Після цього наречений, промовивши встановлені слова, надягнув обручку на вказівний палець правої руки нареченої, посвятивши її собі за законом Моше та Ізраїлю.
Прочитати весільний договір – Ктубу – було запрошено рабина Мойше Лейба Вебера. Цей найважливіший документ, що визначає духовні, моральні та матеріальні обов’язки чоловіка щодо дружини, був урочисто оголошений перед усіма присутніми, після чого переданий нареченій.
Сім весільних благословень – Шева Брахот – були прочитані почесними гостями. Перше благословення на келих з вином прочитав дядько нареченої рабин Довбер Ліпскер, а його переклад – пан Йоав Шаулов.
Друге благословення з подякою Вс-вишньому за створення світу виголосив чоловік сестри нареченої рабин Шнеур Залман Футерфас, а його переклад – пан Іцхак Шрайбман.
Третє благословення, прославлення Вс-вишнього за створення людини за Своїм образом і подобою, виголосив реб Довид Басс, а його переклад – пан Леонід Мойсейович Лівшиц.
Четверте благословення, що також прославляє Вс-вишнього за створення людини, виголосив реб Шломо Черток, а його переклад – пан Мойше Зендель.
П’яте благословення – молитву за відновлення Єрусалима і Святого Храму прочитав реб Леві Шарінов, а його переклад – пан Іцхак Фрідман.
Шосте благословення з вираженням надії, що любов нареченого і нареченої буде подібна до любові Адама і Хави в Ган Ейдені, виголосив реб Ігаль Роговой, а його переклад – пан Федір Ткачман.
Сьоме завершальне благословення – молитву за якнайшвидше настання повного і остаточного Визволення та приходу Праведного Мошиаха виголосив реб Натан Золотаревський, а його переклад – пан Хаїм Зайднер.
Навіть у найпіднесеніший момент єврейської радості євреї не забувають про Єрусалим і зруйнований Храм. Перед розбиттям келиха прозвучала прониклива пісня «Ім Ешкахех Єрушалаїм», яку виконав відомий співак Гад Ельбаз.
Завершуючи церемонію, наречений, за традицією, розбив келих, а всі присутні з великою радістю вигукнули: «Мазл Тов!». Після цього наречений і наречена прослідували до хедер ієхуд у супроводі почесних свідків, а гості були запрошені на весільну трапезу.
Святковий банкет став гідним продовженням великого торжества. Радість, музика, щирі привітання, теплі усмішки, танці і атмосфера справжнього єврейського щастя наповнили зал. Свято було по-справжньому натхненним і наповненим тим особливим світлом, яке народжується тоді, коли в єврейському народі створюється новий дім і стало важливою подією в історії єдиної і згуртованої Єврейської громади Дніпра.
