Сьогодні ввечері починається 5 тевета, день, оголошений Сьомим Любавицьким Ребе Менахемом-Менделом Шнеєрсоном «Днем Святих єврейських книг», або, як його ще називають, день «Дідан Ноцах». Він встановлений на згадку про рішення американського суду щодо тієї частини «бібліотеки Шнеєрсона», яку було вивезено з Європи до Сполучених Штатів Америки.
Історія ж «Дідан Ноцах» відноситься до кінця 1986-початку 1987 року, і вона пов’язана з боротьбою хасидів за збереження унікальних колекцій єврейських книг. Ось як описує цю історію один із популярних інтернет-ресурсів: «Це сталося у 1986 році, коли розпочався суд про повернення книг з бібліотеки 6-го Любавицького Ребе – раббі Йосеф-Іцхака Шнеєрсона. За дивовижним збігом обставин «Суд над книгами» розпочався якраз того дня, коли хасиди всього світу відзначають свято Визволення Алтер Ребе з Петропавлівської фортеці, тобто 19 кислева, що став днем урочистостей і перемоги всього хасидського руху. Саме в цей день, коли було вирішено долю 1-го Любавицького Ребе та всього руху, розпочався розгляд справи про подальшу долю «Бібліотеки Шнеєрсона».
Це була друга частина багатостраждальної бібліотеки, яку вдалося вивезти із Росії. Перша, як відомо, залишилася в Радянському Союзі, і досі припадає пилом у запасниках Румянцевської (колишньої «Ленінської») бібліотеки. Однак доля тих книг, які уникли «націоналізації» (а, просто кажучи, не були шахрайським чином «привласнені» радянською владою), теж склалася не цілком благополучно.
На них висунули свої претензії «спадкоємці» раббі Йосеф-Іцхака. Один із них стверджував, що книги належать йому, оскільки він є єдиним спадкоємцем попереднього Ребе.
Але оскільки Америка, на відміну від Росії, справді демократична країна, в якій іноді все-таки можна досягти справедливості через суд, то керівництво любавицької організації «Агудас Хасідей Хабад» подало позов про повернення святих книг їхньому законному власнику.
Розгляд справи розпочався наприкінці 1986 року, тривав близько трьох тижнів і завершився на початку 1987 року, коли федеральний суддя Чарльз Сіфтон оголосив свій вирок, який зайняв 40 сторінок. Він говорив (переклад не дослівний): «Після уважного розгляду всіх документів, поданих обома сторонами, я приходжу до висновку, що дана бібліотека не може вважатися приватним майном Любавицького Ребе (Шостого Любавицького Ребе, раббі Йосеф-Іцхака Шнеерсона), а є надбанням всієї хасидської громади. Тому на неї не поширюються права спадщини, і вона має бути передана у розпорядження організації «Агудас Хасідей Хабад», яка є представником Любавицького руху».
Ця звістка прийшла 5 Тевета, і цей день став днем свята та веселощів, днем перемоги світла хасидизму над силами пітьми, коли наша взяла – «Дідан ноцях!» Ці слова означають «наша перемога» або «наша взяла». Джерело цих слів – мідраш (Ваїкра Раба, гл. 30:2), де йдеться про те, що в Рош А Шана ми не знаємо, хто перемагає, але і коли євреї виходять із лулавами та етрогами в руках, то ми знаємо, що євреї перемагають. Цими словами називають єврейське свято перемоги».
У своїй бесіді, сказаній одразу після вердикту 5 тевета, Ребе пояснив, що ми повинні розглядати весь судовий процес і хибні звинувачення Хабада в «бездіяльності» як вказівку на необхідність подвоїти наші зусилля у всіх питаннях поширення єврейства і хасидизму, щоб досягти незрівнянно набагато більшого.
Благословення цього дня потрібно використовувати повною мірою, набуваючи нових святих книг, особливо тих, які присвячені законам щоденного життя єврея. Єврейські книги також потрібно купувати для всієї родини. Крім того, Ребе дав вказівку купувати книги для синагог та інших закладів, а також бібліотеки «Агудас Хабад». Придбання книг призведе до їх вивчення, а також обміну отриманими знаннями з іншими.
Ребе також вказав на необхідність відродити звичай купувати єврейські книги як подарунки, насамперед – маленьким дітям на день народження або до свята.
Після розпаду СРСР величезні зусилля були докладені звільнення присвоєних більшовиками книжок із бібліотеки Попереднього Ребе. Спосіб прискорити їхнє повернення – пояснив Ребе – це принести більше святих книг до свого дому та до бібліотек.
Сьомий Любавицький Ребе Менахем-Мендел Шнеєрсон проголосив цей день «Днем Святих єврейських книг» і закликав усіх євреїв здобувати видання Тори, Танаха, Сідура, Тегелім, екземпляри книги «Танія» тощо. В одній з розмов Ребе пояснив, що повернення вкрадених книг подібне до повернення бранців – а це одна з найважливіших заповідей юдаїзму. Ба більше, книги в магазинах, які довго лежать на полицях, не можуть поширювати духовне світло, що знаходиться в них, тому й придбання також може бути уподібнене до викупу полонених. Той, хто купує святі книги, не просто робить важливе придбання для своєї оселі – він сприяє звільненню інших полонених – і людей, і книжки.
