У дні Кінусу шлухім, щорічного міжнародного з’їзду посланників Любавицького Ребе, у Брукліні для учасників відкрили два місця, пов’язані з життям Сьомого Любавицького Ребе Менахема-Мендла Шнеєрсона. Посланці могли відвідати його дім на Президент-стріт і кабінет на Істерн-Парквей, 770, щоб помолитися й прочитати Тегілім (псалми).
Цегляний будинок із трьома фронтонами на Істерн-Парквей у Брукліні любавицькі хасиди називають просто «770», або «Севен Севенті». У 1940 році тут оселився Шостий Любавицький Ребе, а пізніше зі свого кабінету в цій будівлі Сьомий Ребе керував роботою посланців ХаБаДу по всьому світу.
У березні 1940 року Шостий Любавицький Ребе Йосеф-Іцхак Шнеєрсон, відомий як Ребе Раяц, прибув до Нью-Йорка після порятунку з окупованої нацистами Польщі. Для нього шукали будівлю, де можна було б розмістити житло й синагогу. При виборі будинку мало значення й наявність ліфта, оскільки Ребе користувався інвалідним візком.
Будівлю в районі Краун-Хайтс придбали в серпні 1940 року. На верхніх поверхах оселилася родина Ребе, а на першому розмістилися синагога й робочі кабінети. «770» стало центром освітньої та благодійної роботи ХаБаДу. Тут же розмістилося видавництво «Кеот».
10 швата 5711 року, у першу річницю відходу з життя Ребе Раяца, його зять рабі Менахем-Мендл Шнеєрсон виголосив на фарбренгені в «770» свій перший маамар – хасидське вчення «Баті ле-Гані». Ця подія ознаменувала його вступ до керівництва рухом як Сьомого Любавицького Ребе.
У своєму кабінеті на першому поверсі Ребе приймав відвідувачів, які приходили за порадою та благословенням. Сюди ж щодня надходили листи з усього світу. Коли невелика синагога перестала вміщати всіх охочих, комплекс розширили за рахунок сусідніх будівель. У новій залі Ребе молився й проводив фарбренгени. З 1970-х років його виступи передавали до єврейських громад спочатку телефонним зв’язком, а згодом і супутниковим телебаченням.
