В рубрике «Цього дня» на сайте музея «Память еврейского народа и Холокост в Украине» размещен материал, посвященный 31-ой годовщине со дня проведения Всеукраинского референдума о независимости Украины.
Рубрика приводит материал, подготовленный научным сотрудником музея «Память еврейского народа и Холокост в Украине» Мариной Стрильчук: «Жодна імперія не вічна – настає час, коли вона тріщить. У розвалі Союзу основну роль відіграла Росія. Єльцин перший запропонував проголосити суверенітет РФ. Для мене як для юриста це звучало абсурдно – Росія виходить із імперії. Куди ж вона сама від себе подінеться?.. Ми наївно подумали, що Росія демократизується. Не припускали того, що частина еліти поставить собі завдання “повернути колонії і відродити імперію”», – Левко Лук’яненко, з інтерв’ю газеті «Високий замок» (листопад 2014 р.) про референдум 01 грудня 1991 року.
01 грудня 1991 року відбувся Всеукраїнський референдум щодо незалежності України, яким українці підтвердили прагнення жити в суверенній державі та заклали підвалини для державотворчих процесів у незалежній Україні.
Ще 24 серпня 1991 р. Постановою Верховної Ради УРСР «Про проголошення незалежності України» ухвалено рішення щодо його проведення. А вже 11 жовтня постановою Верховної Ради України затверджено текст бюлетеня та звернення до народу.
Бюлетень референдуму містив текст Акту проголошення незалежності України та запитання «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?» із двома варіантами відповіді: «Так, підтверджую» або «Ні, не підтверджую». Спеціальне звернення Верховної Ради вміщувало також заклик до громадян підтримати Акт: «Співвітчизники! Будьмо єдині в прагненнях наших, в розбудові незалежної державності України! Наша земля пережила багато кривд і страждань, неволі, лихо засівало її – тож 1 грудня сама історія дає нам шанс, можливо, останній, стати справжніми громадянами, творцями своєї держави, будівниками “власної хати”, де панують “своя правда, і сила, і воля”».
Референдум відбувся у 27 адміністративних одиницях України: 24 областях, Автономній республіці Крим, Києві та Севастополі. Загалом участь у ньому взяли 84,18% тих, хто мав право голосу, тобто 31 891 742 виборці. 90,32% тих, хто брав участь у референдумі (28 804 071 громадянин), висловилися на підтримку незалежності України.
Найвищі відсотки позитивної відповіді продемонстрували Тернопільська та Івано-Франківська області – 98,67% та 98,42% відповідно. У Києві незалежність України підтримали 92,88% виборців, у Донецькій області – 83,9%, у Луганській – 83,86%, в Автономній республіці Крим – 54,19%, тоді як у Севастополі показник був вищим – 57,07%.
Одночасно з референдумом 01 грудня відбулися й перші в історії незалежної України вибори Президента України, на яких главою держави був обраний Леонід Кравчук (61,59%). Другий результат здобув В’ячеслав Чорновіл (23,27%), а на третьому місці опинився Левко Лук’яненко (4,49%). Загалом балотувалися 6 кандидатів.
Тільки після референдуму 01 грудня 1991 р. Україну як незалежну державу почали визнавати інші країни світу, зокрема:
2 грудня – Польща і Канада,
3 грудня – Угорщина,
4 грудня – Латвія і Литва.
А вже 08 грудня 1991 р. Біловезька угода констатувала припинення існування СРСР.
Проголошення незалежності України відіграло вирішальну роль у розпаді СРСР та стало важливим кроком на шляху ліквідації тоталітарної комуністичної системи».
