Верховный суд Украины по экономическим вопросам стал на сторону еврейских организаций и отменил результаты конкурса по реконструкции памятных мест еврейского квартала Львова, прежде всего площади Трех синагог, а также устройства мемориальных парков на месте старого Еврейского кладбища и Яновского концлагеря.
Протесты еврейской и украинской общественности вызвали попытки двух организаций – Центра городской истории и Немецкого общества технического сотрудничества (GTZ) – единолично определять судьбу еврейского культурного наследия Львова не только без учета мнения еврейских организаций, но таким путем, который исключал бы возможность восстановления еврейских объектов, уничтоженных нацистами и коммунистами.
В письме протеста, посланного на имя львовского городского головы Андрея Садового, которое было подписано такими знаковыми фигурами как раввином Мешулемом Полячеком,
Главным судьей Бейт Дина Северной Америки и Канады и президентом Международного комитета сохранения кладбищ, захоронений и мемориальных мест, Виталием Нахмановичем, ответственным секретарем комитета «Бабий Яр», Анатолием Подольским, директором УЦИИХ, Александром Назаром, председателем львовского общества им. Шолом-Алейхема и Мейлахом Шойхетом, руководителем религиозной общины «Турей Загав», подчеркивалось, что сама идеология, заложенная в условия конкурса, является абсолютно неприемлемой, так как она призвана создать впечатление полного уничтожения еврейского присутствия во Львове, в то время как, еврейская жизнь, хоть и большим трудом развивается и нуждается не в фиксации разрушений еврейской инфраструктуры, а, напротив, в ее восстановлении, желательно с полным возвращением еврейской общине всей исторической территории Еврейского кладбища и Еврейского квартала Львова, а также всех иных объектов еврейского наследия.
Не меньшее возмущение вызвали у общественности планы некоего «мемориала», якобы увековечивающего память жертв Яновского концлагеря, хотя бы потому, что он не предусматривал ни даже обозначения мест массовых расстрелов в Долине Смерти, ни очевидно необходимого создания во Львове полноценного «Музея Яновского концлагеря».
Львовский муниципалитет не поддержал евреев Львова, возможно из-за нежелания ликвидировать Краковский рынок и отказаться от удовольствий использовать удобно расположенную, пусть и чужую, недвижимость или из-за перспективы вообще как-то хлопотать по поводу восстановления многочисленных объектов некогда развитой еврейской инфраструктуры. Евреи Львова обратились в областной суд и выиграли тяжбу: суд пришел к выводу, что планы львовской администрации идут вразрез с международными нормами охраны исторических памятников. Горсовет подал апелляцию в Верховный суд по экономическим вопросам, где вновь проиграл.
Мелех Шейхет, глава общины «Турей Загав» и директор украинского отделения Объединения комитетов в защиту евреев в бывшем СССР, считает, что решение суда свидетельствует о том, что: «Украина никогда не станет такой, какой была до Майдана», и что соображения мелкопрагматической сугубо коммерческой выгоды не будут доминирующими, как это было при преступном режиме Януковича. Мелех Шейхет назвал это событие открывающим «новую эру восстановления еврейской жизни».
Однако многие наблюдатели не разделяют его оптимизма, полагая, что и после победы Революции Достоинства власти не будут столь уж заинтересованы в возрождении еврейской жизни в максимальном объеме, ибо не осознают важности этого для полноценного развития Украины. Является ли данное решение суда симптомом кардинального изменения этого отношения, покажет будущее.
В этой связи следует отметить, что во время своего недавнего визита в Днепропетровск мэр Львова Андрей Садовой, ознакомившись с днепропетровской «Золотой Розой» и центром «Менора» пообещал в кратчайшие сроки восстановить знаменитую львовскую синагогу, носящую такое же имя и пригласить лидеров еврейской общины Днепропетровска на ее открытие.
В любом случае, евреи Украины приветствуют решение Верховного суда Украины по экономическим вопросам, как важное и знаковое событие для развития еврейской жизни нашей страны.
Для справки приводим полный текст письма, направленного на имя Андрея Садового 14 ноября 2012 года.
Міському голові м. Львова
п. А. Садовому
14 листопада 2012 р.
Вельмишановний пане Голово,
Звертаємося до Вас з проханням терміново скасувати результати конкурсу для впорядкування пам’ятних місць, пов’язаних з єврейською історією Львова, а саме реконструкцію Площі трьох синагог і створення меморіальних парків на місцях старого Єврейського кладовища та Янівського концтабору. Втілення цих проектів загрожує остаточним знищенням матеріальних пам’ятників багатовікової єврейської історії міста.
Зазначені проекти, авторами яких є німецькі, ізраїльські та американські архітектори, стали переможцями конкурсу, проведеного за сприяння міської влади двома іноземними недержавними організаціями: Центром міської історії та Німецьким товариством технічної співпраці (GTZ). Саме цими організаціями, що за підтримки міської влади повністю перебрали на себе повноваження визначати долю єврейської культурної спадщини Львова, було сформовано журі конкурсу, до складу якого не було включено жодного представника львівської єврейської громади та провідних релігійних діячів. Слід зазначити, що так і не відбулося узгодження проекту з єврейськими релігійними і громадськими діячами, на необхідності якого наголосив запрошений до участі в журі керівник Асоціації єврейських організацій і общин України Й. Зісельс, колишній Головний архітектор міста Ю. Криворучко, експерт Р. Грубер (США). Як наслідок, перемогу одержали проекти, що містять цілу низку неприйнятних архітектурних рішень.
Проект реконструкції Площі трьох синагог передбачає замощення ділянок, де стояла Велика Синагога і Бейт Мідраш, зірвані німецькими нацистами. Будинок всесвітньо відомої синагоги «Турей Загав – Золота Роза» XVI ст. залишається за проектом в законсервованих руїнах. Споруда Микви (ритуального басейну для омовіння) XIV–XVI ст. не включена до проектів взагалі. Треба підкреслити, що зазначені споруди є об’єктами всесвітньої історико-культурної спадщини за списком ЮНЕСКО. Відтак, проектами мала би бути також запланована музеєфікація залишків, а згодом їх повне відновлення за вимогами ЮНЕСКО.
Проект увічнення пам’яті жертв Янівського концтабору не передбачає означення місць масових розстрілів – братніх могил в Долині смерті – та створення Музею Янівського концтабору, що розкривав би історію знищення тут єврейської громади Львова та інших злодіянь нацистів щодо євреїв та представників інших народів.
Для проекту «Старе Єврейське кладовище – Байс га Хаїм» відведено незабудований клаптик території. При цьому проект не встановлює межі кладовища і передбачає продовження існування Краківського ринку на єврейських похованнях, не зважаючи на те, що все кладовище має статус об’єкта історико-культурної спадщини України місцевого значення.
Головною вадою зазначених проектів є абсолютно неприйнятна ідеологія, закладена в умови конкурсу. Усі вони покликані продемонструвати повне знищення єврейської присутності у Львові. З таким баченням категорично не можна погодитися. Єврейська громада Львова, майже знищена німецькими нацистами, сьогодні перебуває у важкому, але плідному стані відродження й водночас живе в традиціях галицького єврейства в різних громадах світу. Відтак належна відбудова і реставрація архітектурних пам’яток, а також ретельна музеєфікація артефактів, знайдених під час археологічних досліджень, не лише віддзеркалили би унікальну єврейську культурну спадщину, а й продемонстрували би живу єврейську історію толерантного Львова.
Ми закликаємо міську владу вирішувати усі питання, спрямовані на збереження пам’ятних місць єврейської історії, винятково у співпраці з єврейською громадою, на засадах, визначених чинним законодавством України і вимогами ЮНЕСКО.
Сподіваємося на Ваше розуміння і підтримку.
З повагою,
Рабин Мешулем Полячек,
Провідний суддя Єврейського суду Північної Америки та Канади,
Президент Міжнародного Комітету збереження кладовищ, поховань та меморіальних місць
Олександр Назар,
Голова товариства ім. Шолом-Алейхема
Віталій Нахманович,
провідний науковий співробітник Музею історії м. Києва,
Відповідальний секретар Громадського комітету «Бабин Яр»
Анатолій Подольський,
к.і.н., старший науковий співробітник Інституту політичних
етнонаціональних досліджень ім. І. Кураса НАН України,
директор Українського центру вивчення історії Голокосту
Мейлах Шейхет,
Директор Представництва Американського Об’єднання комітетів для євреїв колишнього Радянського Союзу,
Керівник релігійної громади «Турей Загав».
