Сегодня в рубрике музея «Память еврейского народа и Холокост в Украине» научный сотрудник Музея Дарья Есина представляет материал о кеарах из постоянной экспозиции.
«Під час Пасхального седеру головне на столі – кеара. Зазвичай вона прикрашена різними орнаментами і розміщується в центрі столу, щоб усі учасники добре її бачили. Кожен із шести предметів, розташованих на тарілці, має особливе значення для переказу історії Песаха – виходу з Єгипту, – який знаходиться у центрі уваги цієї ритуальної трапези.
На кеару викладають: зроа (м’ясо на кістці, найчастіше куряче крильце), щонагадує про м’ясо жертви на Песах; його не вживають в їжу.Сире крильце обсмажують на відкритому вогні. Бейца (варене або запечене на вогні яйце) служить символом трауру, нагадуючи про зруйнований Храм і відсутність можливості приносити в ньому жертву. Саме з яйця прийнято розпочинати седер. Марор (гірка зелень: листя салату чи зелений лук) нагадує про гіркоту єгипетського рабства. Коли їдять марор, не поспішають, адже заповідь вимагає скуштувати марор та відчути гіркоту рабства аж до печіння в роті. Харосет (суміш з тертих яблук, товчених горіхів, кориці і червоного вина) за своїм видом нагадує глину і символізує цеглу, яку єгиптяни змушували робити євреїв. У ході седеру в харосеті змочують марор. Карпас (будь-який овоч, найчастіше варена картопля) є символом волі, проте шматочок карпасу вмочують в солону воду на згадку про сльози, пролиті у важкі роки єгипетського рабства. Хазарет (тертий хрін) обов’язково їдять разом з мацою, хрін кладуть між двома шматочками маци. Терпкий смак нагадує про гіркоту рабства.
В експозиції Музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» розміщено дві старовинні кеари. Перша: бронзова тарілка ручної роботи, виготовлена на початку ХХ ст. Її передали Леон і Лада Шерман, уродженці м. Дніпропетровськ (нині – Дніпро), які емігрували до США в 1973 р. На тарілці по колу розміщено шість окремих місць для продуктів, з назвами страв (іврит та англійська), які мають бути на святковому столі. По боках є дві різьблені ручки, прикрашені виноградними гронами. Краї тарілки прикрашають шість різьблених написів (назви символічних продуктів для седеру). По центру зображення чотирьох євреїв біля стіни плачу та напис англійською: «Wailing wall. Jerusalem» (Стіна плачу. Єрусалим – прим.).
Друга кеара виготовлена з порцеляни на початку ХХ ст. Була знайдена у с. Березанівка Одеської обл., а передала її у вересні 2000 р. Михличенко Олена Абрамівна, мешканка м. Дніпро. Це розписна тарілочка з рожевою облямівкою. По колу містить шість написів на івриті (назви страв на седер), а в центрі зображено три маци.
Наостанок, зазначимо, що кеара – це вишукана прикраса столу та предмет особливої гордості кожної господині. Тому, коли її дістають з темряви шафи на світло Б-же, всім у домі стає зрозуміло – скоро буде дуже весело та добре».
