Несколько недель назад фонды Музея «Память еврейского народа и Холокост в Украине» пополнились новым экспонатом – одним из первых изданий романа «Доктор Живаго» Нобелевского лауреата по литературе Бориса Пастернака (1890–1960). Рассказ об истории этого произведения, принесшего автору мировую славу как писателя-прозаика, и одновременно сыгравшего роковую роль в его творческой биографии и, как оказалось, жизни, подготовил заместитель директора Музея доктор Егор Врадий.
Вірю: надійде пора,
Ницості і злоби сили
Подолає дух добра.
Борис Пастернак «Нобелівська премія» (1959 р.).
Переклад з російської – Максим Стріха
Борис Пастернак працював над цією книгою протягом повоєнного десятиліття – 1945-1955 рр. Окремі його частини, а саме «Вірші з роману у прозі „Доктор Живаго”» були опубліковані ще до завершення тексту роману в квітні 1954 р. в журналі «Знамя». Борис Пастернак у листуванні з близькими тішився цією публікацією, адже мав великі сумніви щодо перспектив друку роману в СРСР. На жаль, для письменника та читачів, його передбачення стало реальністю. У 1956 р. провідні літературні часописи (журнали «Новый мир», «Знамя», «Литературная Москва»), куди Б. Пастернак спрямував рукопис завершеного твору, відмовили автору у друці книги. Наприкінці того ж року, за посередництва італійського журналіста Серджо Д’Анджело, книга потрапила за межі СРСР та була опублікована в 1957 р. в Італії.
Вже наступного року вслід за італійським з’явилося перше видання «Доктора Живаго» англійською.
У жовтні 1958 р. Борис Пастернак був відзначений Нобелівською премією з літератури «за значні досягнення у сучасній ліричній поезії, а також за продовження традицій великого російського епічного роману». Якщо до цього моменту, цензурування роману в СРСР перебувало у непублічній площині приватного листування письменника із видавництвами, то звістка про міжнародне відзначення книги ознаменувала початок широкомасштабного цькування автора. Центральні та регіональні радянські газети були переповнені зверненнями трудових колективів та окремих «небайдужих» громадян, які таврували талановитого письменника. Вислів «я книгу не читав, але засуджую», з однієї з таких публікацій, став крилатим і одночасно лаконічним уособленням «небаченої свободи творчого вираження» за умов радянського тоталітаризму. Згадаймо, що кампанія проти Пастернака відбувається за умов так званої суспільної лібералізації – «хрущовської відлиги».
Менше, ніж за два роки, талановитий поет і письменник пішов у засвіти. Лише тридцять років по тому роман вперше був надрукований в СРСР у журналі «Новый мир». Тому самому часописі, який спочатку відмовив письменнику у публікації, а згодом саме з його сторінок стартувала кампанія офіційно схваленого цькування.
У постійній експозиції нашого Музею, а саме в частині «Світ після Голокосту», ви зможете побачити друге видання роману «Доктор Живаго» англійською мовою, що побачило світ у 1959 р. у Великій Британії. Історія Бориса Пастернака є лише одним з багатьох сюжетів минулого. А зануритися у його контекст ви зможете, завітавши до Музею.
