В преддверии наступающего Симхат Тора сотрудники музея «Память еврейского народа и Холокост в Украине», главный хранитель фондов Людмила Сандул и научный сотрудник Марина Стрильчук подготовили рассказ об уникальном фрагменте Свитка Торы, хранящемся в Еврейском Музее Днепра.
У Фондах Музею «Пам’ять єврейського народу та Голокосту в Україні» міститься чимало унікальних експонатів, переданих нам небайдужими людьми. Серед них – артефакт, переданий Леонідом Галушко з м. Кропивницький: малюнок, виконаний на зворотному боці аркушу Тори.
Точної інформації про те, яким чином цей аркуш опинився у родині пана Леоніда, немає. З родинних спогадів відомо, що ще наприкінці 1920-х рр. хтось із рідних його бабусі, Лідії Кожевнікової (1926–2010), підібрав на вулиці аркуш із релігійним текстом, написаний незрозумілою мовою. Це був трагічний час наступу радянської влади на релігію та вірян, коли закривалися церкви та синагоги, цинічно плюндрувалися святі реліквії. Не оминула трагічна доля й Хоральну синагогу міста Зінов’євськ (до 1939 р. – Кірово, до 2016 р. – Кіровоград, наразі – Кропивницький), яка була перетворена на клуб ремісників. Коли синагогу закрили, місцеві мешканці почали збирати предмети, що були викинуті на вулицю. Так аркуш з Тори опинився в родині Галушко. Пізніше Лідія Іллівна, яка навчалася у художній майстерні, намалювала на ньому сільський пейзаж.
Леонід Галушко так згадує про свою бабусю: «Малювання було її захопленням. Про цю картину, яка тривалий час висіла на стіні у нашому будинку, вона мені розповіла ще в дитинстві. Бабуся відзначала два моменти: перший – що це таємниця, і чужим людям говорити про аркуш не слід, бо можуть виникнути проблеми; і другий – вона завжди дуже самокритично ставилася до своїх малюнків, не вважала їх чимось вартим уваги, і повторювала, що ця картина – просто перемальована листівка, але ось те, що на звороті – це дійсно важливо і цінно».
Під час Другої світової війни Лідія Іллівна Кожевнікова була учасницею партизанського руху, членом підпілля в Кіровограді. Згодом – нагороджена орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня. Після її смерті Леонід зберігав малюнок у себе, але, відвідавши Музей, вирішив передати його саме сюди.
Наразі артефакт готується до експонування та незабаром буде розміщений в одній із вітрин Музею.
