В Днепре последовательно, сначала в Шевченковском районном совете, а затем в совете Центрального района города прошли общественные слушания, посвященные вопросу переименования улицы Дарвина в улицу Яна Ходоровского.
Согласно принятому порядку, прежде чем переименовать улицу, носящую то или иное название (в отличие от присвоения имен возникающим улицам), необходимо провести общественные слушания в тех районах, в которых проходит предложенная к переименованию улица. Поскольку в Днепре есть две улицы Дарвина, и, согласно положению, дублирование названий должно быть устранено, Украинский институт изучения Холокоста «Ткума» обратился с предложением переименовать ту улицу Дарвина, что находится в историческом районе, в так называемой «Еврейской Слободке», и проходит от Долгой балки до улицы Кулишевской, между параллельными ей улицами Симона Петлюры (ранее Шпиндяка) и Вознесенской (ранее XXII Партсъезда) в улицу Яна Ходоровского, Праведника Народов Мира польского происхождения, который в годы нацистской оккупации спас в тогдашнем Днепропетровске 26 евреев.
Предложение УИИХ «Ткума» было поддержано специальной комиссией горсовета по топонимике, и процедура переименования была начата. Согласно распоряжению городского головы Бориса Филатова, районы города, в которых проходит улица, назначили общественные слушания, информация о которых была размещена на сайте горсовета, о их проведении рассказали жителям и популярные днепровские медиа, например, этому вопросу был посвящен специальный выпуск еврейской еженедельной телевизионной программы «Алеф», о предстоящем переименовании рассказал и наш сайт (подробнее тут).
Первые слушания прошли в Шевченковском районе города. Предложение о переименовании улицы представил заместитель директора УИИХ «Ткума» доктор Егор Врадий, оно было поддержано общественностью и все присутствующие, единогласно, проголосовали за это переименование, о чем был составлен соответствующий протокол проведения «громадських слухань».
Через несколько дней аналогичные слушания прошли в актовом зале райсовета Центрального района города Днепр. После доклада Егора Врадия и ответственных представителей комиссии по топонимике города, также прошел процесс обмена мнениями, который вызвал оживленное обсуждение. И в этом районе собрание граждан высказалось в поддержку переименования, однако, все же, не единогласно – один голос был подан против, и один – воздержался. Однако результат слушаний в Центральном районе зафиксировал поддержку общественностью предложения переименовать улицу Дарвина в Улицу Яна Ходоровского.
Оба протокола общественных слушаний буду направлены городскому голове Днепра Борису Филатову и приложены к проекту решения, который «топонимическая комиссия» вынесет на рассмотрение сессии городского совета. Окончательное решение о новом названии улицы примут депутаты горсовета.
«Я активно поддержал процесс общественного обсуждения и считаю, что следует приветствовать присвоение бывшей улице Дарвина имени Яна Ходоровского, – отметил советник городского головы Олег Ростовцев, – я считаю, что и то, что в Днепре будет увековечена память о поляке, который спасал в Днепре украинских евреев, и то, где расположена эта улица, будет наглядной демонстрацией толерантности украинского социума и будет способствовать адекватному формированию исторической памяти».
Для справки:
Доктор Егор Врадий подготовил специальную публикацию, рассказывающую о подвиге Яна Ходоровского, которая уже несколько раз публиковалась в местных СМИ.
Історія «дніпровського Шиндлера з Костеїва під Львовом»
Єгор Врадій
Три з лишком роки тому мені пощастило доєднатися до роботи над унікальним проектом – створенням довідника «Праведники народів світу» в Україні. У процесі підготовки видання завдяки моїм колегам – Ігорю Щупаку та Денису Шаталову – вдалося виявити надзвичайно цікавий випадок рятування євреїв у період нацистської окупації на теренах Дніпра. Випадок унікальний з багатьох причин. По-перше, внаслідок нього було врятовано життя 26 людей. По-друге, усі врятовані походили не з нашого міста, а з теренів Галичини (переважно Львова) і в часі нацистського панування шукали порятунку у парадоксальний спосіб – змінюючи одну зону окупації (дистрикт «Галичина») на іншу – Райхскомісаріат Україна. По-третє, їхній порятунок залежав від волі, кмітливості та мудрості кількох людей, головну роль серед яких відіграв поляк – Ян Ходоровський – 24-річний студент Львівської Політехніки. У окупованому Львові він знайшов роботу в одній з німецьких будівельних фірм, що планувала відкрити представництво у Дніпропетровську. Маючи незакінчену вищу технічну освіту, досконало володіючи німецькою мовою, Ян Ходоровський відповідав за набір персоналу у нову «дніпропетровську» філію. Завдяки його зв’язкам вдалося сформувати групу у 35 осіб, 26 з яких складали євреї. Кожен з них мав фальшиві документи, що засвідчували їхнє українське чи польське походження.
Наприкінці червня – на початку липня 1942 р. ця група людей прибула до нашого міста, де працювала на відновленні різного роду будівель. На початку 1943 р. у зв’язку із наступом Червоної армії та небезпекою швидкого виходу радянських військ до Дніпра, німецька фірма ліквідувала своє представництво та почала евакуацію співробітників на захід. Розуміючи, чим може загрожувати його підопічним повернення до Львова, Ян Ходоровський разом із ще кількома особами організовує нову будівельну фірму. Невдовзі радянський наступ було зупинено, а будівельна бригада Ходоровського вирушила на схід – ремонтувати приміщення, що використовувались Вермахтом у Макіївці Донецької області. Саме тут усі вони дочекалися вигнання нацистів та були врятовані, на відміну від більшості своїх родичів та близьких, убитих нацистами та їхніми поплічниками у Львівському гетто, таборі примусової праці Лемберг-Яновська, газових камерах табору смерті Белжець.
Самого ж Ходоровського було заарештовано німецькою військовою контррозвідкою практично одразу по приїзді до Макіївки. Він перебував в ув’язненні у тюрмах Дніпропетровська та Миколаєва. З останньої вдалося втекти навесні 1944 р. У його житті буде ще багато карколомних подій: повернення до Львова, так звана «репатріація» до Польщі, успішна кар’єра вченого-матеріалознавця, професора Варшавської Політехніки. У 1993 р. він та його дружина Зоф’я Ходоровська (уроджена Подольчак) були відзначені званням Праведників народів світу. 25 липня 2007 р. Ян Ходоровський завершив свій земний шлях. Проте, як би це банально не звучало, хотілося, аби якнайбільше городян Дніпра знали про цю людину.
Минулого року Український інститут вивчення Голокосту «Ткума», Музей «Пам"ять єврейського народу та Голокост в Україні» виступили з ініціативою найменувати одну з вулиць нашого міста на честь Праведника народів світу – Яна Ходоровського. Мої колеги і я персонально глибоко вдячні членам Міської комісії щодо найменування (перейменування) вулиць та інших топонімів м. Дніпра за одноголосну підтримку цієї ініціативи та пропозицію перейменувати вулицю Дарвіна на вулицю Яна Ходоровського. Вибір вулиці невипадковий. Як виявилось, у Дніпрі є дві вулиці, названі на честь видатного британського дослідника. Перейменувати запропоновано ту, що розташована на теренах колишньої Єврейської слободи. Вона також межує із теренами колишнього Старого єврейського цвинтаря та розташована поблизу Довгої балки. Саме у цьому яру 13-14 жовтня 1941 р. нацисти убили за різними підрахунками від 11 до 13 тис. наших сусідів-євреїв.
