В еврейской школе Днепра «Ор Авнер Хабад-Любавич» им. Леви-Ицхака Шнеерсона прошли онлайн мероприятия, посвященные Международному дню памяти жертв Холокоста.
«27 січня у всьому світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, – рассказала нашему сайту завуч школы по воспитательной работе Татьяна Сироткина, – цього дня ми говоримо про ті страшні часи, про велику трагедію єврейського народу, про велику трагедію всього світу, ми вшановуємо пам’ять загиблих.
Тема страшна та болісна, тому для учнів різних класів були підібрані матеріали згідно їх віку. Учні молодших класів дізналися про праведників світу, історію Ірени Сендлер, яка врятувала 2500 єврейських дітей; історію лікаря, письменника, людини з великої літери Януша Корчака. Прочитали та обговорили оповідання «Чика, собачка з гетто» (автор Бат-Шева Даган). Поспілкувались чому важливо пам’ятати трагедію Голокосту.
З учнями середньої школи говорили про геноцид єврейського народу, життя євреїв у гетто, та про легендарних людей, які рятували євреїв від смерті, ризикуючи власним життям та життям своїх рідних
Для старшокласників було проведено дискусійний клуб, на якому разом міркували над питаннями, які турбують все людство: чому про трагедію Голокост нам треба пам’ятати, чи є трагедія Голокоста тільки нашою бідою, чи це трагедія всього людства. Також ми разом зробили online візит у табір смерті «Аушвіц-Біркенау» і переглянули уривки з фільму Стівена Спілберга «Список Шиндлера» та замислились над питанням: «Яка ціна життя людини?».
Висновком, до якого прийшли вчителі разом із учнями по завершенні заходу, стали слова Сьомого Любавицького Ребе Менахема-Мендела Шнеєрсона: «Якщо ми не зможемо виховати нове покоління євреїв у єврейській традиції, тоді (не дай Б-г!) – здійсниться заповітна мрія Гітлера. Якщо ми виховаємо покоління, яке пишається своїм народом, це буде наша справжня перемога!».
Для того, щоб єврейський народ жив, ми маємо залишатися євреями, не забувати про традиції свого народу, вивчати Тору, жити за її законами, передавати ці знання своїм нащадкам.
Це те, що варте уваги, пам’яті і віри!».
