Свиток Торы – один из главных сакральных предметов в иудаизме. В общем, известно о двух способах хранения Свитка. По ашкенажской (европейской) традиции свиток одевают в украшенный чехол (Тора-мантл), по сефардской (восточной) – в жесткий цилиндрический футляр из дерева или металла (Тик). В экспозиции Музея можно увидеть старинный Тик и Тора-Мантл с интересной историей. Рассказ о них подготовила научный сотрудник Еврейского Музея Дарья Есина.
Тік створений на початку ХХ ст. Футляр для Тори виготовлений із червоного дерева, синього оксамиту та прикрашений сріблом. Він виконаний із дерев’яного каркаса традиційної для східних громад циліндричної форми. Зовні футляр оббитий срібною пластиною з тисненим малюнком, усередині – синім оксамитом, який захищав сувій від механічних пошкоджень та вологи. Футляр відкривається на дві половини. У верхній і нижній кришках на торцях циліндра виконані отвори – в них втягуються держаки, на які намотується пергаментний сувій.
Рясно оздоблений Тора-мантл виготовлено на початку ХХ ст. з синього оксамиту. Мантл прикрашає бахрома та вишивка золотими та срібними нитками: рослинний орнамент, скрижалі Завіту, леви – символ коліна Єгуди, і, звичайно ж, корона Тори. Для читання сувій виймають з чохла і кладуть на стіл горизонтально.
Ця річ з експозиції Музею має сумну історію. Тора-Мантл належав польському єврею. Під час депортації до табору смерті Треблінка він передав чохол з Торою службовцю залізничної станції Легниця (Польща). Протягом тривалого часу той службовець, а потім і його родина, зберігали ці реліквії в пам’ять про загиблого під час Голокосту єврея. Через десятиліття після Другої світової війни ці предмети стали частиною експозиції Музею.
